Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Колокольчик, виконавця - Игорь Лазарев. Пісня з альбому Просто смотри, у жанрі Авторская песняКолокольчик(оригінал) |
| Я ушел из дома в утренний мрак |
| Дверь неслышно за собой притворив |
| Все не может продолжаться вот так — |
| Больше не о чем сейчас говорить. |
| Расплывалась в желтизне фонарей |
| Подменившая тебя пустота |
| И, зевая миллионом дверей, |
| Сонный город свесил ноги с моста |
| Ни прохлады ночи, ни света дня |
| Расставанье не меняет, мой друг |
| Ну, а если ты забудешь меня |
| Стоит только оглянуться вокруг: |
| Ветер ставни распахнет — это я |
| Вспыхнет на плите огонь — это я |
| Упадет роса с листа — это я |
| Никогда я не оставлю тебя |
| Вот апрельским днем в квартире пустой |
| Ты сидишь одна, колени обняв. |
| Колокольчик закатился под стол, |
| Всем своим индийским тельцем звеня. |
| И пока приемник что-то поёт |
| И резвится желтый луч на часах |
| Время молча забирает своё |
| И стирает поцелуи с лица |
| Человек с календаря на стене |
| Не опустит к небу поднятых рук |
| Не печалься. |
| Не грусти обо мне |
| Стоит только оглянуться вокруг: |
| Птица крикнет за рекой — это я |
| Ветка затрещит в костре — это я |
| Мак уронит лепестки — это я |
| Никогда я не покину тебя |
| Побегут ручьи с холмов — это я |
| Прогремит июльский гром — это я |
| Зашумит осенний дождь — это я |
| Никуда ты не уйдешь от меня |
| (переклад) |
| Я пішов з будинку в ранковий морок |
| Двері нечутно за собою причинивши |
| Все не може продовжуватися ось так — |
| Більше не про що зараз говорити. |
| Розпливалася в жовтізні ліхтарів |
| Порожнеча, що підмінила тебе |
| І, позіхаючи мільйоном дверей, |
| Сонне місто звісило ноги з мосту |
| Ні прохолоди ночі, ні світла дня |
| Розставання не змінює, мій друже |
| Ну, а якщо ти забудеш мене |
| Варто тільки озирнутися довкола: |
| Вітер віконниці відчинить— це я |
| Спалахне на плиті вогонь — це я |
| Впаде роса з листа — це я |
| Ніколи я не залишу тебе |
| Ось квітневим днем у квартирі порожній |
| Ти сидиш одна, коліна обійнявши. |
| Дзвіночок закотився під стіл, |
| Усім своїм індійським тільцем лайки. |
| І поки приймач щось співає |
| І вивершується жовтий промінь на годинах |
| Час мовчки забирає своє |
| І стирає поцілунки з особи |
| Людина з календаря на стіні |
| Не опустить до неба піднятих рук |
| Не журися. |
| Не сум про мене |
| Варто тільки озирнутися довкола: |
| Птах крикне за рікою — це я |
| Гілка затріщить у вострині — це я |
| Мак упустить пелюстки — це я |
| Ніколи я не залишу тебе |
| Побіжать струмки з пагорбів — це я |
| Прогримить липневий грім — це я |
| Зашумить осінній дощ — це я |
| Нікуди ти не втечеш від мене |