| Ця хмара, що пливе наді мною, старіє
|
| Це були роки, роки й роки холодного сильного дощу
|
| Але лише небагато хто коли-небудь бачив мій біль
|
| Я ніколи не бачу, як світить сонце
|
| Хіба що він сяє на маленьких дітей з їхніми великими татусями
|
| О, це те, чого в мене ніколи не було…
|
| Як мені цікаво, якщо я зробив, я буду радий
|
| Посипте дощем свої молоти й ковадла
|
| Давайте побудуємо щось чудове, щоб побачити світ
|
| Я вдарився об підлогу. |
| Боляче більше, ніж я коли очікував
|
| Думав, що я повинен отримати лише те, що заслуговую
|
| Хтось бачив цей перелом у мому нерві
|
| О, надія, яка мене охопила
|
| І мій Бог, який мене не покине
|
| Милий Ісусе, твій дивовижний
|
| Ти рятуєш мене кожного разу, коли я падаю
|
| Посипте дощем свої молоти й ковадла
|
| Давайте побудуємо щось чудове, щоб побачити світ
|
| Посипте дощем свої молоти й ковадла
|
| Давайте побудуємо щось чудове, щоб побачити світ
|
| Я постійно забуваю про прості речі
|
| Гучний голос, щоб знати хмару над моєю головою, незабаром пройде
|
| Ця радість не неможливо
|
| Тож забудьте все неймовірне
|
| Посипте дощем свої молоти й ковадла
|
| Проливай твою любов
|
| Посипте дощем свої молоти й ковадла
|
| Давайте побудуємо щось велике для світу |