| Про Рудольфа знають усі
|
| Наш швидконогий друг з півночі
|
| Хто освітлює Санті шлях крізь темряву
|
| Коли він возить свої сани туди й назад
|
| Але є ще когось, про кого ми маємо згадати
|
| Якщо ми хочемо розповісти всю історію
|
| Він ніс перший різдвяний подарунок
|
| Цінніше, ніж діаманти чи золото
|
| Нестор був ослом, який рідко сміявся чи грав
|
| Тому що ніхто не використовував його в стайні, де він залишався
|
| І всі верблюди дражнили його, інші осли теж
|
| Сказали, подивись на маленького Нестора, він нічого не може зробити
|
| Подивіться на маленького Нестора, у нього вуха висять до колін
|
| Коли він дивиться на своє відображення, він бачить лише вуха
|
| Серце Нестора було розбите, а очі були повні сліз
|
| Якби він міг щось зробити зі своїми вухами
|
| Однієї темної ночі двоє незнайомців зробили Нестору сюрприз
|
| Вони вибрали його з-поміж усіх, бо любили його ніжні очі
|
| Йосип покликав чоловіка, Марія була його нареченою
|
| Їй потрібна була допомога, щоб Вифлеєм і Нестор повернулися, щоб покататися
|
| Вони мандрували пустелею, але не зайшли занадто далеко
|
| Коли зимові хмари більше не дають їм побачити свою дороговказну зірку
|
| Але Нестор дізнався таємницю, слухаючи вітерець
|
| І ангели дали вказівки вухам, які торкалися його колін
|
| Подивіться на маленького Нестора, у нього вуха висять до колін
|
| Коли він дивиться на своє відображення, він бачить лише вуха
|
| Серце Нестора було розбите, а очі були повні сліз
|
| Якби він міг щось зробити зі своїми вухами
|
| Так сталося, що Нестор знайшов ясла, де вони залишилися
|
| Де королі й мудреці кланялися перед дитиною, де вона лежала
|
| Марія народила нашого Спасителя і Нестор привів їх туди
|
| Подарунок любові від Бога, яким можна поділитися з усім світом
|
| Хоча, Рудольф, я просто люблю тебе, я знаю, що ти хотів би, щоб це сказано
|
| Вуха у Нестора прекрасні, як у оленя червоний ніс
|
| Тож діти, якщо ви раді, коли підрізаєте свої ялинки
|
| Ви можете подякувати маленькому ослику, чиї вуха звисали до колін
|
| Подивіться на маленького Нестора, у нього вуха висять до колін
|
| Вони кричали, вихваляючи його, і всі його друзі були дуже задоволені
|
| Нестор був такий щасливий, і в його очах більше не було сліз
|
| Тепер увесь світ знає Нестора за його сміхом і вухами |