| Дозвольте мені розповісти вам про знайому дівчину
|
| Вона моя дитина, і вона живе по сусідству
|
| Щоранку перед сходом сонця
|
| Вона приносить мені каву в моїй улюбленій чашці
|
| Ось чому я знаю, так, знаю
|
| Алілуя, я просто так її люблю
|
| Коли я потрапив у біду й у мене немає друзів
|
| Я знаю, що вона буде зі мною до кінця
|
| Усі запитують мене, звідки я знаю
|
| Я посміхаюся їм і кажу, що вона мені так сказала
|
| Ось чому я знаю, так, О! |
| Я знаю
|
| Алілуя, я просто так її люблю
|
| Тепер, якщо я зателефоную їй по телефону
|
| І скажи їй, що я зовсім один
|
| Коли я рахую від одного до чотирьох, я чую її на двері
|
| Увечері, коли заходить сонце
|
| Коли нікого більше немає
|
| Вона цілує мене і міцно тримає мене
|
| І каже мені «Тато, все в порядку».
|
| Ось чому я знаю, так, знаю
|
| Алілуя, я просто так її люблю
|
| Тепер, якщо я зателефоную їй по телефону
|
| І скажи їй, що я зовсім один
|
| Коли я рахую від одного до чотирьох, я чую її на двері
|
| Увечері, коли заходить сонце
|
| Коли нікого більше немає
|
| Вона цілує мене і міцно тримає мене
|
| І каже мені «Тато, все в порядку».
|
| Ось чому я знаю, так, знаю
|
| Алілуя, я просто так її люблю
|
| Ой! |
| Алілуя, ти не знаєш
|
| Я могла б її так любити
|
| Вона моя самотня жінка, яка чекає знак
|
| Дитина, я для тебе дурень, дівчинко |