| Гітарний фон з тоніки
|
| Прихід з поніки
|
| Похуй стало все, в новому вигляді
|
| Ми витрачаємо сили в нікуди
|
| Випаровуючи завзято за Росію своїми словами
|
| Може не такими як вдома або у твому гуртку
|
| Вони подвигнуть на кроки і зможуть розпалити
|
| Те, що душить мильною оперою по каналах
|
| Дихаємо отрутою, споживаючи постійно
|
| Мені закидають усе, що чудо прийде
|
| Так несподівано натисне на дверний дзвінок
|
| Ти відкривши розкажеш чим стурбований
|
| Воно вислухавши зніме це долоні помахом
|
| Я мимоволі тисну свій регіт
|
| Ось би реально було все так тут
|
| Все нове давно як світ старе
|
| Раніше все одно нині вже астрал
|
| Прямо, право, ліво бузково стало все
|
| Сіре одразу з'їло дзвоном гітара
|
| Все нове давно як світ старе
|
| Раніше все одно нині вже астрал
|
| Прямо, право, ліво бузково стало все
|
| Сіре одразу з'їло дзвоном гітара
|
| Гітарний фон, дзвін ханга, сканк
|
| Бонг, лонг, тринг прапор
|
| Неси мене, Боїнг, туди за Плутон
|
| Де все нижче на напівтон
|
| Туди, де частоти стають тонкими
|
| Ті, які не відчуваються перетинками
|
| Ті, якими пекла переповнена
|
| Які колись бачив, але відразу не зрозумів
|
| У цьому заліпоні, опинившись між двома потоками
|
| Я розмотав як міг, як ниток моток їх,
|
| Але погляд у вікно стер головну думку зі рядків
|
| Нагадавши про те, що струни реальності засмучені
|
| І можна не дочекатися сходу дивлячись на схід
|
| Занадто змінено струм із третього ока
|
| І так недовгий холодок вздовж спинного мозку
|
| Так тонкий лід і так далека його кромка
|
| Що важливо не настільки, адже підземка бездонна
|
| Все нове давно як світ старе
|
| Раніше все одно нині вже астрал
|
| Прямо, право, ліво бузково стало все
|
| Сіре одразу з'їло дзвоном гітара
|
| Все нове давно як світ старе
|
| Раніше все одно нині вже астрал
|
| Прямо, право, ліво бузково стало все
|
| Сіре одразу з'їло дзвоном гітара |