| Все падает из рук, странный звук, дождь вокруг.
| Все падає з рук, дивний звук, дощ навколо.
|
| Я смотрю в твои глаза, и ты в них одна. | Я дивлюся в твої очі, і ти в них одна. |
| Рядом нет меня меня,
| Поруч мене немає мене,
|
| Вот как же это все, было, но прошло, как оно ушло.
| Ось як, що це все, було, але минуло, як воно пішло.
|
| Нет, тебя не отпутить, сложно все забыть, хочется любить.
| Ні, тебе не відплутати, складно все забути, хочеться любити.
|
| А ты одна, и в твоем сердце нет любви.
| А ти одна, і в твоєму серці немає любові.
|
| Она была, была загадочна в ночи.
| Вона була, була загадковою в ночі.
|
| И с ней закат порой напоминал восход.
| І з нею захід сонця часом нагадував схід.
|
| Она была, я с нею жил из года в год.
| Вона була, я з нею жив з року в рік.
|
| Ты решила все сама, кончилась она, нету в ней меня.
| Ти вирішила все сама, скінчилася вона, нема в ній мене.
|
| Мне лишь роль одну принять, не вернуть все вспять, странная игра.
| Мені лише одну роль прийняти, не повернути все назад, дивна гра.
|
| Вновь взгляну в твои глаза, ты так холодна, видно, навсегда.
| Знову гляну в твої очі, ти так холодна, видно, назавжди.
|
| Мне с тобой не совладать, смысла нет держать, раз любовь ушла.
| Мені з тобою не владати, сенсу немає тримати, раз кохання пішло.
|
| А ты одна, и в твоем сердце нет любви.
| А ти одна, і в твоєму серці немає любові.
|
| Она была, была загадочна в ночи.
| Вона була, була загадковою в ночі.
|
| И с ней закат порой напоминал восход.
| І з нею захід сонця часом нагадував схід.
|
| Она была, я с нею жил из года в год. | Вона була, я з нею жив з року в рік. |