| Вчора в обід, махнувши рукою,
|
| шеф полетів зі всією сім'єю
|
| на Мальдіви.
|
| Крокнув тільки за поріг —
|
| вдавно помічений кіоск
|
| біг уже хтось.
|
| Сьогодні з самого ранку
|
| з величезного похмурого
|
| холодним пивом
|
| всі вибивають клином клин,
|
| і до дев'ятої ранку один,
|
| як ідіот я вийшов на роботу!
|
| Зате вчора лише півгодини,
|
| і офіс наш дізнатися не можна:
|
| суцільні мачо!
|
| Все за директорським столом,
|
| старанно тикаючи ножем
|
| в консерви «шпроти»,
|
| клялися один одному, що з ранку,
|
| як ні боліла б голова,
|
| до восьми прискачуть!
|
| Так, видно скінчився «Візін»,
|
| і до дев'ятої ранку один,
|
| як ідіот я вийшов на роботу.
|
| ПРИСПІВ:
|
| Дякуємо печінці за все,
|
| за самопочуття моє
|
| дякую печінці!
|
| за волю, мужність і стати
|
| (Ще таку пошукати!)
|
| дякую печінці.
|
| Коли у всіх похміллям диким
|
| особи ніби би клеймом
|
| з ранку помічені,
|
| вимовляю, як заклинання в соте:
|
| дякую печінці!
|
| Головбух шофера обіймав,
|
| а сам весь час підливав
|
| кур'єрше-дуре.
|
| Він сказав йому: «Не пий!
|
| Адже завтра вже робочий день!»
|
| А той: «Так що ти!».
|
| І пили обидва до ранку,
|
| і від сардельок шкірка
|
| у клавіатурі.
|
| Тепер кур'єрка, немов млинець,
|
| і до дев'ятої ранку один,
|
| як ідіот я вийшов на роботу.
|
| Щоб не сталося передач,
|
| охоронець - той ще стукач,
|
| однокурсник шефа —
|
| напоєний був жорстоко в хлам,
|
| і спав, зігнутий навпіл,
|
| давлячи гикавку.
|
| Начальник збуту щось співав,
|
| але видно плановий відділ
|
| не знав приспіву.
|
| Упився навіть сисадмін,
|
| і до дев'ятої ранку один,
|
| як ідіот я вийшов на роботу.
|
| ПРИСПІВ ТОЙ-ЖЕ.
|
| Хто придумав цей сором:
|
| влаштовувати за четвергами
|
| корпоративи?
|
| Була би п'ятниця — тоді
|
| інша справа. |
| Адже завжди
|
| за нею субота.
|
| Я в понеділок відірвуся,
|
| і я нітрохи не боюся
|
| за перспективи.
|
| Спалю навмисне весь бензин,
|
| і до дев'ятої ранку один
|
| на зло всім вам не вийду на роботу!
|
| Приспів знову. |