| Ти мені подобаєшся, коли мовчиш, бо тебе немає,
|
| Ти мені подобаєшся, коли мовчиш, бо тебе немає,
|
| І ти чуєш мене здалеку, і мій голос тебе не чіпає.
|
| Твої очі ніби вилетіли
|
| І здається, що поцілунок закриє твій рот.
|
| І здається, що поцілунок закриє твій рот.
|
| Як усе наповнено моєю душею
|
| Як усе наповнено моєю душею
|
| Ти виходиш із речей, повний моєї душі.
|
| Мрій метелик, ти схожий на мою душу,
|
| А ти схожий на слово меланхолія.
|
| А ти схожий на слово меланхолія.
|
| оооооо
|
| Ти мені подобаєшся, коли ти мовчиш і ти віддалений.
|
| Ти мені подобаєшся, коли ти мовчиш і ти віддалений.
|
| А ти як скаржишся, воркує метелик.
|
| І ти чуєш мене здалека, і голос мій до тебе не доходить:
|
| Дозволь мені заспокоїтися твоїм мовчанням.
|
| оооооо
|
| Дозвольте мені поговорити з вами також з вашим мовчанням
|
| Дозвольте мені поговорити з вами також з вашим мовчанням
|
| Прозорий, як лампа, простий, як кільце.
|
| Ти як ніч, тиха й сузір'яна.
|
| Твоє мовчання від зірок, так далеко і просто.
|
| Твоє мовчання від зірок, так далеко і просто.
|
| оооооо
|
| Ти мені подобаєшся, коли ти мовчиш, бо тебе немає.
|
| Ти мені подобаєшся, коли ти мовчиш, бо тебе немає.
|
| Далеко і болісно, ніби ти помер.
|
| Тоді достатньо одного слова, посмішки.
|
| І я радий, радий, що це неправда.
|
| І я радий, радий, що це неправда |