| Гілки обміняли листя на білі рукава
|
| Усі теплокровні створюють привидів, коли дихають
|
| Хустки щільно загорнуті, як подарунки під деревами
|
| Різдвяні вогні щороку сплутуються вузлами
|
| Наші родини тісно тулилися
|
| Ставка на тепло проти холоду
|
| Але наші синці, здається, з’являються
|
| Як грязь під снігом
|
| Тож ми колядуємо тихенько, так солодко , як ми знаємо
|
| Молитва, щоб наші тягарі зняли, коли ми їдемо
|
| Як молоде кохання, що ще чекає під омелою
|
| Ми зустрінемо грудня з невтомною надією
|
| Нехай наші дзвони продовжують дзвонити
|
| Робимо ангелів у снігу
|
| Нехай мелодія нас обеззброїть
|
| Коли починають з’являтися тріщини
|
| Як пелюстки в наших кишенях
|
| Нехай ми пам’ятаємо, хто ми є
|
| Беззастережно доглядають
|
| Від тих, хто поділяє наші розбиті серця
|
| Стіл накритий, і наші келихи повні
|
| Хоча шматочки пропадають, нехай ми все ще почуваємося цілісними
|
| Ми побудуємо нові традиції замість старих
|
| Бо життя без перегляду заглушить наші душі
|
| Нехай дзвони продовжують дзвонити
|
| Робимо ангелів у снігу
|
| Хай оточує нас мелодія
|
| Коли починають з’являтися тріщини
|
| Як пелюстки в наших кишенях
|
| Нехай ми пам’ятаємо, хто ми є
|
| Беззастережно доглядають
|
| Від тих, хто поділяє наші розбиті серця
|
| Ніжний, як пір’я, сніг валиться високо
|
| Наш світ щоразу переписується і відслідковується
|
| Як свіжі тарілки та чисті дошки, наше майбутнє біле
|
| Новорічні рішення скинуться сьогодні ввечері |