Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Просыпайся, душа, виконавця - Алексей Иващенко. Пісня з альбому Алексей Иващенко и "Волшебные люди", у жанрі Русская авторская песня
Дата випуску: 09.10.2017
Лейбл звукозапису: Multiza Distribution
Мова пісні: Російська мова
Просыпайся, душа(оригінал) |
Просыпайся, душа, поднимайся, |
Хватит спать, словно сыч на столбе. |
Поднимайся, душа, принимайся |
На кларнете играть и трубе, |
И в пучины бесстрашно кидаться, |
И ля фам, как и прежде, шерше, |
Ведь приходит пора пробуждаться |
Даже очень уснувшей душе. |
Потому что она, потому что она, |
Обормоту, тебе не случайно дана, |
Ведь, когда в небесах делать начали нас, |
Для тебя кто-то именно эту припас, |
И назад её примут едва ли |
До того, как наступит пора!.. |
А попытки её потихоньку продать |
Не доводят, увы, до добра. |
Нас порою волною смывает |
И швыряет туда и сюда, |
И она не на месте бывает, |
Даже в пятках дрожа иногда, |
Но потом прибегает обратно, |
Не давая тебе отступать — |
Ты лишь вовремя и аккуратно |
Подавай ей команду: «Не спать!!» |
Потому что она, потому что она |
У тебя, обормота, всего лишь одна, |
Это орган непарный, и, как ни крути, |
Адекватной замены ему не найти. |
То не ветер бушует над бором, |
То не с гор побежали ручьи — |
Это снова и снова кларнет и труба |
Подают позывные свои, |
Подают позывные свои. |
Потому что она, потому что она |
У тебя, обормота, всего лишь одна, |
Это орган непарный, и, как ни крути, |
Адекватной замены ему не найти. |
То не ветер бушует над бором, |
То не с гор побежали ручьи… - |
Это снова и снова кларнет и труба |
Подают позывные свои, |
Подают позывные свои. |
(переклад) |
Прокидайся, душа, піднімайся, |
Досить спати, наче сич на стовпі. |
Піднімайся, душа, приймайся |
На кларнеті грати і трубі, |
І в вир безстрашно кидатися, |
І ля фам, як і перш, шорше, |
Адже приходить час прокидатися |
Навіть дуже заснувшій душі. |
Тому що вона, тому що вона, |
Обормоту, тобі не випадково дана, |
Адже коли в небесах робити почали нас, |
Для тебе хтось саме цей запас, |
І назад її приймуть ледь лі |
До того, як настане час! |
А спроби її потихеньку продати |
Не доводять, на жаль, до добра. |
Нас часом хвилею змиває |
І шпурляє туди і сюди, |
І вона не на місці буває, |
Навіть у п'ятках тремтячи іноді, |
Але потім вдається назад, |
Не даючи тобі відступати |
Ти тільки вчасно і акуратно |
Подавай їй команду: «Не спати!!» |
Тому що вона, тому що вона |
У тебе, обормота, лише одна, |
Це орган непарний, і, як не крути, |
Адекватної заміни йому не знайти. |
То не вітер вирує над бором, |
То не з гор побігли струмки — |
Це знову і знову кларнет і труба |
Подають свої позивні, |
Подають свої позивні. |
Тому що вона, тому що вона |
У тебе, обормота, лише одна, |
Це орган непарний, і, як не крути, |
Адекватної заміни йому не знайти. |
То не вітер вирує над бором, |
То не з гор побігли струмки... - |
Це знову і знову кларнет і труба |
Подають свої позивні, |
Подають свої позивні. |