Переклад тексту пісні Разговор с мамой поздней осенью - Виктор Луферов

Разговор с мамой поздней осенью (оригінал)

Красный, синий, голубой — выбирай себе любой.
Это на закон людской, а не детская считалка.
Если выбран голубой, синего не взять, а жалко.
Впрочем этот удержи.
У иных такая малость —
Был, да только улетел, ниточка в руках осталась.
Что ты, что ты, моя мама?
Ничего, дружок сердечный.
Осень конопатит рамы, и давно пусты скворечни.
Чисто выметен наш двор — ни травинки, ни соринки.
Где-то радио поет, как торгуется на рынке.
В путь на скоро пригласят вдоль по улице безлюдной,
Все поймем про рай и ад: жизнь была чудной и чудной…
Остается лишь одно — про себя тихонько петь…
Чаще в небо голубое, реже под ноги смотреть.
Чаще в небо голубое, реже под ноги смотреть.
Что ты, что ты, моя мама?
Переменим разговор,
И весна надежды строит, зарастет травою двор.
И тогда, ах, моя мама, будет все, как год назад:
Зарастет весь двор травою, и скворцы заголосят.
Зарастет весь двор травою, и скворцы заголосят.

(переклад)

Червоний, синій, блакитний — вибирай собі будь-хто.
Це на закон людський, а не дитяча лічилка.
Якщо вибраний блакитний, синього не взяти, а шкода.
Втім, цей утримай.
У інших така небагато
Був, але тільки полетів, ниточка в руках залишилася.
Що ти, що ти, моя мамо?
Нічого, друже сердечний.
Осінь конопатить рами, і давно порожні шпаківні.
Чисто помітний наш двір — ні травинки, ні соринки.
Десь радіо співає, як торгується на ринку.
Шлях на незабаром запросять вздовж по вулиці безлюдній,
Всі зрозуміємо про рай і пекло: життя було дивним і чудним...
Залишається лише одне — про себе тихенько співати…
Частіше в небо блакитне, рідше під ноги дивитися.
Частіше в небо блакитне, рідше під ноги дивитися.
Що ти, що ти, моя мамо?
Змінимо розмову,
І весна надії будує, заросте травою двір.
І тоді, ах, моя мамо, буде все, як рік тому:
Заросте весь двір травою, і шпаки заголосять.
Заросте весь двір травою, і шпаки заголосять.