| Далеко від вічних горизонтів
|
| Далеко від воріт сну
|
| Охороняється невимовними демонами
|
| (Де) Я прожив нескінченні життя
|
| (Де) Я бачив блідий місяць скорботи
|
| (Куди) моя агонія втекла, як виття з моїх уст
|
| (Де) мої очі скам’яніли від страху!
|
| Я століттями блукаю над безмежними океанами
|
| Під лютими чорними хмарами
|
| Розірваний блискавками й громами
|
| Я бачив, як вічні царства піднялися!!!
|
| Я бігав, як вовк
|
| Під величезними деревами пралісів
|
| Де шелестить листя
|
| Викликати дивний озноб
|
| Знаючи, що колись це з’явиться
|
| Ви відчуваєте його тінь і його гротескне видовище
|
| Ви наче тварина, на яку полювали
|
| На ласку безжального хижака!!!
|
| Я мандрував засніженими горами
|
| Я чув крики задоволення та жаху
|
| Коли ніч закрила їх і небо
|
| Як любитель солодкого, цілував їхні вершини
|
| Я переплив мертві річки
|
| І з проклятих озер — я бачив!!! |
| — життя!!!
|
| Я зайшов у величезні безлюдні палаци
|
| У нескінченних кімнатах
|
| Я вивчаю окультні фрески
|
| Моя сльоза скам’яніла від погляду
|
| У дивних цифрах!!!
|
| Вічна меланхолія, вічна самотність
|
| Вічний біль, вічне богохульство!
|
| Я бачив, як життя піднялося з води
|
| Я бачив правду, яку не хотів знати!!!
|
| Я почула істеричні крики
|
| Невидимих демонів
|
| Піднявся з насиченого зеленого болота
|
| У запамороченні вічності
|
| Як непереборний гріх мого духу
|
| Який великий розмір мого осуду
|
| Я не можу знайти порятунку
|
| Я навіть не міг пригадати
|
| Я навіть не міг описати
|
| Я б хотіла померти — забути –!!!
|
| Вічна меланхолія, вічна самотність
|
| Вічний біль, вічне богохульство!!! |