| Не звала тебя я, ты меня забыл окликнуть,
| Не кликала тебе я, ти мене забув окликнути,
|
| А душа желала словно зной дождя.
| А душа бажала наче спека дощу.
|
| Ждут деревья, милый, как же им привыкнуть
| Чекають дерева, милий, як ж їм звикнути
|
| Что и дни и ночи будут без тебя !
| Що і дні і ночі будуть без тебе!
|
| Самый нежный мой, неизбежный мой !
| Найніжніший мій, неминучий мій!
|
| Сбереги меня и навсегда пойми, родной,
| Збережи мене і назавжди зрозумій, рідний,
|
| Что глаза темнее ночи,
| Що очі темніші за ніч,
|
| Да светла душа и хочет
| Так світла душа і хоче
|
| Снова петь и жить одним тобой.
| Знову співати і жити одним тобою.
|
| На-на-на
| На на на
|
| Ни вином, ни лаской сердцу не согреться
| Ні вином, ні ласкою серцю не зігрітися
|
| Для чего мы пели, наши ночи жгли.
| Для чого ми заспівали, наші ночі палили.
|
| Не вернуть их мне бы только наглядеться.
| Не повернути їх мені тільки надивитися.
|
| Только эти ночи жаль уже ушли.
| Тільки ці ночі шкода вже пішли.
|
| Самый нежный мой, неизбежный мой !
| Найніжніший мій, неминучий мій!
|
| Сбереги меня и навсегда пойми, родной,
| Збережи мене і назавжди зрозумій, рідний,
|
| Что глаза темнее ночи,
| Що очі темніші за ніч,
|
| Да светла душа и хочет
| Так світла душа і хоче
|
| Снова петь и жить одним тобой.
| Знову співати і жити одним тобою.
|
| Самый нежный мой, неизбежный мой !
| Найніжніший мій, неминучий мій!
|
| Сбереги меня и навсегда пойми, родной,
| Збережи мене і назавжди зрозумій, рідний,
|
| Что глаза темнее ночи,
| Що очі темніші за ніч,
|
| Да светла душа и хочет
| Так світла душа і хоче
|
| Снова петь и жить одним тобой.
| Знову співати і жити одним тобою.
|
| Самый нежный мой, неизбежный мой !
| Найніжніший мій, неминучий мій!
|
| Сбереги меня и навсегда пойми, родной,
| Збережи мене і назавжди зрозумій, рідний,
|
| Что глаза темнее ночи,
| Що очі темніші за ніч,
|
| Да светла душа и хочет
| Так світла душа і хоче
|
| Снова петь и жить одним тобой. | Знову співати і жити одним тобою. |