| Змий кров святою водою
|
| Присип тіла ворогів сирим листям
|
| Давно не бачив снів
|
| віч-на-віч з пітьмою
|
| З нею стоячи біля води із затягнутою петлею
|
| Вони всерйоз всі думають, що знаю нас,
|
| Але наші пси зірвуться за командою фас
|
| Це їхній судний час, на жаль, Христос не врятував
|
| Ті чують смак їхньої плоті ніби вперше
|
| Злісний вигляд Веліал тут у головній ролі
|
| Той блідий утопленник, на жаль, не знаю болю
|
| Залишу випалене поле
|
| Демони тягнуть за собою в пітьму
|
| І ти ж знаєш ми з ними в долі
|
| Гниючий мертвий виродок
|
| Мою могилу вирив морок
|
| Янг Вікірнес палає храм
|
| Це сигнальний знак
|
| Кинь у болото і залиши нас тут
|
| У густій тині, де не ловить мережу
|
| На мені новий Пігаль, у листі скручена шмаль
|
| У моїх червоних очах запанував смуток
|
| Між чорними гілками та течією днів
|
| Вітер розносить дим палених церков
|
| Псилоцибін вів мене через ліс
|
| Крізь густі дерева, до місць чорних мес
|
| Втрачаючи текстури, під нарко-мікстурою
|
| Розширений розум бачив смерті постать
|
| Птахи мені співали прощальним оркестром
|
| Плач закликав іти у згубне місце
|
| Де коріння сплітає могильний вінок
|
| Вони точно знають як я самотній
|
| Останній дзвінок набираю я плагу
|
| Останній ковток кодеїнової вологи
|
| Мене тягне додому в пекло пекла
|
| Заслужений приз після мертвого саду |