| Колись я знав хлопця, одержимого загробним життям
|
| О, який це був жахливий день, він зрозумів, що витратив весь свій час даремно
|
| Час ішов, і він залишився позаду
|
| І коли годинник цокнув, його серце зупинилося, і все, що він мав, було виебано
|
| І ми не знаємо, що робимо (Чи чуєте, як вони дзвонять?)
|
| Чи впораємося ми колись?
|
| Коли вони дивляться, як ми падаємо з неба в море
|
| Горе мені, горе мені, тепер ніхто не врятує вас
|
| Ми можемо лише відвести погляд (убік!)
|
| Ми не будемо жертвами, не буде жертв, про що говорити
|
| І лише тоді ми будемо вільні
|
| І вгору підніметься лагідний
|
| І коли ми впадемо, ми впадемо разом
|
| Нас ніхто не спіймає, тому ми самі
|
| І там, де ми блукаємо, ми будемо блукати вічно
|
| Ніхто не зрозуміє, що ми мали на увазі
|
| Побиті й убиті, покинуті, знущані
|
| О, який славетний день, коли ми встанемо і заберемо всі свої зобов’язання
|
| День прийде так точно, як вічне західне сонце
|
| Усі ті, хто сам себе нав’язує, виявляться такими нездатними
|
| І ми не знаємо, що робимо (ти чуєш їхній дзвінок?)
|
| Чи впораємося ми колись?
|
| Коли вони дивляться, як ми падаємо з неба в море
|
| Горе мені, горе мені, тепер ніхто не врятує вас
|
| Ми можемо лише відвести погляд (убік!)
|
| Ми не будемо жертвами, не будемо жертв про що говорити
|
| І лише тоді ми будемо вільні
|
| І вгору підніметься лагідний
|
| І коли ми впадемо, ми впадемо разом
|
| Нас ніхто не спіймає, тому ми самі
|
| І там, де ми блукаємо, ми будемо блукати вічно
|
| Ніхто не зрозуміє, що ми мали на увазі
|
| Тепер з лінією, намальованою на мокрому піску
|
| Ви повинні вказати нам де стояти
|
| Сидіти в очікуванні і дивитися, як гнити все, про що вони попереджали нас — це правда
|
| А тепер скажіть мені, що ми всі маємо робити
|
| Вони йдуть за нами всіма з усім, що у них є
|
| З люттю солдата, який відповідатиме перед своєму Богу
|
| То як ми будемо боротися? |
| Все, що у нас — це логіка та любов на нашому боці
|
| І коли ми впадемо, ми впадемо разом
|
| Нас ніхто не спіймає, тому ми самі
|
| І там, де ми блукаємо, ми будемо блукати вічно
|
| Ніхто не зрозуміє, що ми мали на увазі |