Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні C.o.d.a., виконавця - Sympuls-E. Пісня з альбому Mirror City, у жанрі Метал
Дата випуску: 01.10.2017
Лейбл звукозапису: SYMPULS-E
Мова пісні: Англійська
C.o.d.a.(оригінал) |
I saw a field of blooming flowers |
And then they turned into endless graves |
I saw the rays and shine of the sun, but they did not dazzle me |
I felt the heat inside myself, but I woke up every time in a cold sweat |
These are just excerpts from my sleepless nights |
A new day comes and I’ll mingle with grayness of these walls |
I breathe in the poisonous fog of fears and I’m going deaf of the lis |
There are no bars or barbd wires |
We are free from handcuffs and shackles |
But we are here like prisoners |
Here we are imprisoned forever |
The night again is hunting you down to satisfy its hunger |
Wake up! |
Can you hear me? |
Take my hand and run with me towards the light |
Past the faceless shadows and distorting mirrors |
I saw a field of blooming flowers |
And then they turned into endless graves |
I saw the rays and shine of the sun |
I felt the heat inside myself |
We are trying to fly up but the claws of death are dragging us back to the |
ground |
The bitterness of despair on the lips does not let us shout |
(переклад) |
Я побачив поле квітучих квітів |
А потім перетворилися на нескінченні могили |
Я бачив промені та блиск сонця, але вони не засліпили мене |
Я відчув жар в собі, але прокидався кожного разу в холодному поту |
Це лише уривки з моїх безсонних ночей |
Настане новий день, і я змішуся з сірістю цих стін |
Я вдихаю отруйний туман страхів і оглухну ліс |
Немає прутків чи колючих дротів |
Ми вільні від наручників і кайданів |
Але ми тут як ув’язнені |
Тут ми ув’язнені назавжди |
Ніч знову полює на вас, щоб задовольнити свій голод |
Прокидайся! |
Ви мене чуєте? |
Візьми мене за руку і біжи зі мною до світла |
Повз безликі тіні та криві дзеркала |
Я побачив поле квітучих квітів |
А потім перетворилися на нескінченні могили |
Я побачив промені та сяйво сонця |
Я відчув тепло всередині себе |
Ми намагаємося злетіти вгору, але пазурі смерті тягнуть нас назад до |
землю |
Гіркота відчаю на вустах не дає кричати |