| Отче, якою солодкою має бути насолода
|
| Ви знаходите у Своєму вічному Сині
|
| Задовго до того, як Ти створив небо
|
| І Ти, і Він раділи як одне ціле
|
| І задовго до того, як Ти створив ангелів
|
| Перед Тобою створив день і ніч
|
| Ісус радів у Твоїй присутності
|
| І Він привів твоє задоволення
|
| Він привів твоє задоволення
|
| Отче, яку любов Ти виявив до бунтівників
|
| Щоб Ти послав свого Сина такого дорогого
|
| У цей світ горя й неприємностей
|
| Щоб наблизити негідних грішників
|
| Ми ніколи не зрозуміємо, як це завдало тобі болю
|
| Коли Ви надали пропозицію
|
| Щоб врятувати тих, хто зневажав Тобою
|
| Дивитися, як страждає Твій дорогий Син (о)
|
| Ісусе, це наповнює наші серця дивом
|
| Щоб Ти покинув своє райське місце
|
| Прийняти плоть до спраги й голоду
|
| Щоб спасти тих, хто відкинув Твою благодать
|
| Ви прийшли втратити будь-яку милість
|
| Щоб померти, ми б знайшли милосердя
|
| І тоді Ти висів сам у темряві
|
| Тож у наших серцях сяяла б Твоя благодать
|
| Ваша милість сяяла б (о)
|
| Ісусе, у славі Ти вознісся
|
| Ніколи більше не покидати Твій трон
|
| Завдяки Вам ми дружимо
|
| Прийнято й прийнято як власне Боже
|
| Отче, як мило тепер Твоє задоволення
|
| В нас Твої дочки і Твої сини
|
| Ми будемо раді Вам вічно
|
| В Ісусі Ти зробив нас одними
|
| В Ісусі Ти зробив нас одними |