| Багато років тому я покинув дім і пішов сюди
|
| Я був молодим чоловіком, сповненим надій і мрій
|
| Але тепер здається, що все втрачено і нічого не здобуто
|
| Іноді речі не такі, якими здаються
|
| Ні дивного нового світу, ні дивного нового світу
|
| Ні дивного нового світу, ні дивного нового світу
|
| Вдень і вночі я сканую горизонт, море і небо
|
| Мій дух блукає нескінченно
|
| Поки не світає день, і друзі з дому дізнаються чому
|
| Почуй, як я кличу, врятуй мене
|
| Звільни мене, звільни мене
|
| Загубився в цьому місці і не залишив сліду
|
| Чужий у чужій країні, країні льоду та снігу
|
| Застряг тут, у цій в’язниці, загублений і далеко від дому
|
| Минуло сто років, і люди знову прийшли сюди
|
| Щоб знайти відповідь на таємницю
|
| Того дня вони знайшли його тіло, де воно впало
|
| Збережено вчасно, щоб усі могли побачити
|
| Ні дивного нового світу, ні дивного нового світу
|
| Загубився в цьому місці і не залишив сліду
|
| Чужий у чужій країні, країні льоду та снігу
|
| Застряг тут, у цій в’язниці, загублений і далеко від дому
|
| Що сталося з чоловіками, які почали
|
| Усі пішли, а їхні душі відійшли
|
| Залишив мене тут, у цьому місці, зовсім одного
|
| Чужий у чужій країні, країні льоду та снігу
|
| Застряг тут, у цій в’язниці, загублений і далеко від дому
|
| Чужий у чужій країні, країні льоду та снігу
|
| Застряг тут, у цій в’язниці, загублений і далеко від дому
|
| Чужий у чужій країні, країні льоду та снігу
|
| Застряг тут, у цій в’язниці, загублений і далеко від дому |