
Мова пісні: Російська мова
Обнимала, не любила(оригінал) |
Красотою своею пленила |
И, не грея, сжигала дотла. |
Обнимала меня, не любила, |
Да и прочь от себя не гнала. |
Я не знаю, к чему ты клонила? |
Облетала листва с тополей. |
И меж нами входил горьким клином |
Улетающий клин журавлей… |
В чистом поле заря колдовала. |
И впадая в бреду в забытье, |
Обнимала меня, целовала, |
Да шептала не имя мое. |
Я не знаю, зачем, улыбаясь, |
Ты таила печаль на устах. |
И твердила: «Пройдет эта радость, |
Все у жизни мы этой в гостях». |
И звезды луч рукою ловила, |
И чего неизвестно ждала, |
Обнимала меня, не любила, |
Да и прочь от себя не гнала. |
В чистом поле заря колдовала, |
И впадая в бреду в забытье, |
Обнимала меня, целовала, |
Да шептала не имя мое. |
(переклад) |
Красою своєю полонила |
І, не гріючи, спалювала вщент. |
Обіймала мене, не любила, |
Так і геть від себе не гнала. |
Я не знаю, до чого ти хилила? |
Облітало листя з тополь. |
І між нами входив гірким клином |
Клин журавлів, що летить. |
У чистому полі зоря чаклувала. |
І впадаючи в мрію в забуття, |
Обіймала мене, цілувала, |
Так шепотіла не ім'я моє. |
Я не знаю, навіщо, посміхаючись, |
Ти приховувала смуток на вустах. |
І твердила: «Мине ця радість, |
Всі в життя ми ця в гостях». |
І зірки промінь рукою ловила, |
І чого невідомо чекала, |
Обіймала мене, не любила, |
Так і геть від себе не гнала. |
У чистому полі зоря чаклувала, |
І впадаючи в мрію в забуття, |
Обіймала мене, цілувала, |
Так шепотіла не ім'я моє. |