Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Крылья , виконавця - Руслан Курик. Дата випуску: 31.12.2012
Мова пісні: Російська мова
Крылья(оригінал) |
| Прочь… одна… |
| Я знаю… знаю… |
| И дано… |
| Но не летаю… |
| И смотрю я не в глаза, |
| А дальше глаз. |
| Взгляд твой больше не спасает: |
| Вспыхнула и угасает… |
| Стало быть пора… расправить крылья… |
| И… пас… |
| Вновь меня несет куда-то… |
| Почему рожден крылатым?.. |
| Для чего — не знаю… знаю… |
| Чем живу… |
| Жить, наверно, нужно просто — |
| Но как манят эти звезды!.. |
| Пусть не долечу… но, Боже, я хочу… |
| И пред небом пал — |
| Не гадал, не знал, |
| Что бывает так красиво на Земле… |
| В губы целовал — |
| Небо потерял… |
| И теперь я вдруг в такой же грешной мгле. |
| Прочь… куда — не знаю… знаю… |
| Только не летаю… таю… |
| И смотрю я дальше, дальше… дальше… |
| Взгляд твой не спасает… ранит… |
| Свет мне тень бросает… манит… |
| Убежать хочу… |
| Вдруг по-ле-чу… |
| Но пред небом пал — |
| Не гадал, не знал, |
| Что бывает так красиво на Земле… |
| В губы целовал — |
| Небо потерял… |
| И теперь я вдруг в такой же грешной мгле. |
| Хорошо ли там?.. |
| Там, где жить не нам… |
| В отношеньи истин, а так все одно… |
| По небу гулял, |
| Но тогда не знал, |
| Что таким красивым может быть оно… |
| (Р.Курик/Р.Курик) |
| (переклад) |
| Геть… одна… |
| Я знаю… знаю… |
| І дано… |
| Але не літаю… |
| І дивлюся я не в очі, |
| А далі око. |
| Твій погляд більше не рятує: |
| Спалахнула і згасає… |
| Отже, час... розправити крила... |
| І… пас… |
| Знов мене несе кудись... |
| Чому народжений крилатим? |
| Для чого не знаю… знаю… |
| Чим живу… |
| Жити, мабуть, треба просто— |
| Але як ваблять ці зірки! |
| Нехай не долечу… але, Боже, я хочу… |
| І перед небом упав — |
| Не гадав, не знав, |
| Що буває так гарно на Землі… |
| Вгуби цілував— |
| Небо втратив… |
| І тепер я раптом у такій ж грішній темряві. |
| Геть… куди не знаю… знаю… |
| Тільки не літаю... таю... |
| І дивлюся я далі, далі... далі... |
| Твій погляд не рятує… ранить… |
| Світло мені тінь кидає… манить… |
| Втекти хочу… |
| Раптом по-ле-чу… |
| Але перед небом упав — |
| Не гадав, не знав, |
| Що буває так гарно на Землі… |
| Вгуби цілував— |
| Небо втратив… |
| І тепер я раптом у такій ж грішній темряві. |
| Чи добре там?.. |
| Там, де жити не нам… |
| Стосовно істин, а так все одно… |
| По небу гуляв, |
| Але тоді не знав, |
| Що таким гарним може бути воно… |
| (Р.Курік/Р.Курік) |