| Ніч.
|
| Начебто все спокійно в клініці
|
| Медсестра в сортирі затискається з охоронцем
|
| У палаті паніка раптом. |
| Комусь стало гірше.
|
| Де черговий? |
| Де?
|
| Нумо! |
| Лікар потрібен.
|
| Занадто велика була доза для наркозу.
|
| Змінити щось, врятувати його
|
| Вже пізно.
|
| Різкий напад болю, судоми, піна з рота
|
| Кров. |
| Потім пішов шалений рев.
|
| Його схопили, лікар уколов щось
|
| Протер рукою мокре обличчя від поту.
|
| На ранок прокинеться, нехай відіспиться,
|
| Але до цього моменту його серце перестане битися
|
| На ліжку труп. |
| Над ним коло-
|
| Медсестра, головний лікар, поряд хірург.
|
| Пульсу немає. |
| Ніхто йому допомогти не міг
|
| -Я не міг - сказав лікар. |
| Несіть у морг.
|
| У морзі так довго
|
| Лежати без толку
|
| Мертвим все одно скільки
|
| Адже немає болю, холодно тільки
|
| Скальпель чи нитки
|
| Серце навести, а так спіть, спіть...
|
| Запах формаліну на мармурових плитах запорошених
|
| Плакати, схеми на стінах, фото вбитих, фільми
|
| На полицях довгих лежать посібники з розтину
|
| Липкий бруд усюди, павутиння на стеклах немитих
|
| Через поріг оббитий, неголений лаборант вгодований
|
| Заходить чинно, з незадоволеною міною
|
| Видно втомлений сильно
|
| У руках журнал затиснув зі списком тих, хто перед ним лежав
|
| Перерахував усіх, переглянув, головою похитав
|
| Помітив дівчину без ніг, але з симпатичним обличчям
|
| І?
|
| Вночі сторож піддатий облапає принади дівочі,
|
| Але їй уже все одно. |
| Вони вже нічиї.
|
| Потрібно попередити прибиральницю, що прийдуть практиканти
|
| Побачивши трупів багатьох вивертає навиворіт.
|
| Очі заплющені. |
| Карти биті. |
| Простирадлами укриті.
|
| Вони мовчки чекають години, коли тіла будуть закопані.
|
| У морзі так довго
|
| Лежати без толку
|
| Мертвим все одно скільки
|
| Адже немає болю, холодно тільки
|
| Скальпель чи нитки
|
| Серце навести, а так спіть, спіть...
|
| Немов у царстві Аїда,
|
| Він як хованок наздогнав,
|
| Бродив між трупами вдивляючись у особи
|
| Фараони в пірамідах вірили,
|
| Що взявши з собою близьких
|
| Разом з ними вони зможуть раєм насолодитися,
|
| А ця людина була так самотня
|
| Усіми забутий.
|
| Тільки пес у його ніг.
|
| Як сюди проник?
|
| Сюди впускали лише людей
|
| Голись псина, але очі пса такі сумні.
|
| Ну прощайся з господарем,
|
| Лізні на прощання пальці.
|
| Це поводир сліпця зі зламаним серцем.
|
| Ось інший пішов у полум'я,
|
| Віддавши плоть помаранчевому.
|
| Особу встановлювали по зубах згорілого живцем.
|
| Пес провалюй.
|
| Обнюхавши труп, втік у дверях,
|
| А людина залишила лише щоденник після себе,
|
| І щось дивне в очах, але все спокійного сну.
|
| Поки що душі ваші з неба на вас дивляться через вікна
|
| У морзі так довго
|
| Лежати без толку
|
| Мертвим все одно скільки
|
| Адже немає болю, холодно тільки
|
| Скальпель чи нитки
|
| Серце навести, а так спіть, спіть... |