| Привіт, давайте повторимо це знову
|
| Якщо ви будете рахувати до десяти
|
| Це дасть мені шанс перевести дух
|
| Потім ми зробимо це знову й знову
|
| Не зупиняйтеся, доки я не скажу коли
|
| Бо твої поцілунки солодкі
|
| І я не хочу, щоб це почуття закінчилося
|
| Ми ковзаємо на чарівній поїздці на килимі
|
| Навколо нас зірки стикаються
|
| І в моїй голові поезія
|
| Здається, я чую якусь хвилюючу тему
|
| І все ж у вашій схемі є щось
|
| Натомість це занадто реально, щоб бути мрою
|
| Привіт, давайте повторимо це знову
|
| Якщо ви будете рахувати до десяти
|
| Це дасть мені шанс перевести дух
|
| Потім ми зробимо це знову й знову
|
| Не зупиняйтеся, доки я не скажу коли
|
| Бо твої поцілунки солодкі
|
| І я не хочу, щоб це почуття закінчилося
|
| Звук навколо починає стукати
|
| І я знаю, що ми повертаємося додому
|
| У світ, який ми часто зустрічали раніше
|
| Ми підіймаємось у космос і поза часом
|
| Потім дзвони починають дзвонити
|
| Ми знову в ритмі й у римі
|
| Привіт, давайте повторимо це знову
|
| Якщо ви будете рахувати до десяти
|
| Це дасть мені шанс перевести дух
|
| Потім ми зробимо це знову й знову
|
| Не зупиняйтеся, доки я не скажу коли
|
| Бо твої поцілунки солодкі
|
| І я не хочу, щоб це почуття закінчилося
|
| Привіт, давайте повторимо це знову
|
| Якщо ви будете рахувати до десяти
|
| Це дасть мені шанс перевести дух
|
| Потім ми зробимо це знову й знову
|
| Не зупиняйтеся, доки я не скажу коли
|
| Бо твої поцілунки солодкі
|
| І я не хочу, щоб це почуття закінчилося
|
| Не зупиняйтеся, доки я не скажу коли
|
| Бо твої поцілунки солодкі
|
| І я не хочу, щоб це почуття закінчилося
|
| Не зупиняйтеся, доки я не скажу коли
|
| Бо твої поцілунки солодкі
|
| І я не хочу, щоб це почуття закінчилося |