| Я прийду напівп'яний додому, де немає світла, тепла і затишку
|
| Напишу багато пісень про помсту, депресію та тахікардію
|
| Засну лише під ранок
|
| Ти, мабуть, так уявляв собі
|
| Життя чисто середнього недоспівця
|
| Подивлюся на когось, позлюсь в інтернеті
|
| На те, що ним-то я не став.
|
| Подзвоню додому мамі, знову їй навру
|
| Що зі мною все в порядку
|
| Зі мною все зрозуміло, зі мною мої хованки від явного
|
| Від явного мені би пару років як зрозуміти що не п'янки
|
| Не дивні плани мене врятують від себе
|
| Подивлюся на когось, поплачу з досадою
|
| Що саме ним-то я і не став
|
| На сцені ваш чорний п'єро
|
| У чорному зошиті білим пером
|
| Вічно пише про тому, як все погано
|
| Адже погано завжди і для всіх бути слабкою ланкою
|
| Винен тільки він, а не хто хтось зміг зробити більше
|
| Винен тільки він, адже вибраний шлях залишається
|
| Його навіть якщо він складний
|
| І я прийду в затишний будинок, де світло
|
| Знаючи, що хоч комусь зміг дати щастя
|
| І саме тобі дякую
|
| Адже поки хтось слухає все це марення, я точно не здамся
|
| І, чуєш, ти теж не здасишся
|
| Завтра ми не згадаємо наших бід
|
| Ми весь пил, але кожна людина
|
| Завтра ми не згадаємо наших бід
|
| Якщо знати, що чия людина
|
| Завтра ми не згадаємо наших бід
|
| Ми весь пил, але кожна людина
|
| Завтра ми не згадаємо наших бід
|
| Якщо знати, що чия людина |