| Розв’яжіть мене, я не сказав обітниць
|
| Потяг стає занадто голосним
|
| Я мушу залишити тут мою дівчину
|
| Продовжуйте з моїм самотнім життям
|
| Просто залиште кільце на рейці
|
| Щоб колеса звели нанівець
|
| Поки це не крутиться в моїй голові
|
| Я дозволив тобі залишитися, а ти не платив оренду
|
| Я провів дванадцять довгих місяців
|
| На лам
|
| Досить сидіти на паркані
|
| Через страх проривати дамби
|
| Я знаходжу фатальний недолік
|
| У логіці кохання
|
| І вийди з моєї голови
|
| Ви любите тонучий камінь
|
| Це ніколи не втече
|
| Тож звикайте до самотнього
|
| Дівчино, ти мусиш спокутувати
|
| Не залишайте мені но телефону
|
| На це у мене зайняв цілий рік
|
| Щоб прикласти отруйну таблетку до вуха
|
| Але тепер я стою на чесній землі, на чесній землі
|
| Ви хочете боротися за цю любов
|
| Але любий, ти не можеш боротися з голубом
|
| Отже, дитино, це зрозуміло
|
| Ви хочете стрибати й танцювати
|
| Але ви сиділи, склавши руки
|
| І втратив свій єдиний шанс
|
| Поверніться до свого рідного міста
|
| Встаньте ногами на землю
|
| І перестань плавати
|
| Я знаходжу фатальний недолік
|
| У логіці кохання
|
| І вийди з моєї голови
|
| Ви любите тонучий камінь
|
| Це ніколи не втече
|
| Тож звикайте до самотнього
|
| Дівчино, ти мусиш спокутувати
|
| Не залишайте мені но телефону |