| О, вони знайшли Гюневеру
|
| Зі своїм сміливим кавалером
|
| І коли мечі дзвеніли залом
|
| Ленс втік від них, один і всі
|
| У темний і похмурий день
|
| Прийшла на суд над Гюневром
|
| Винесли рішення журі за її сором
|
| Її засудять до вогню
|
| Ранній світанок був час
|
| Вона заплатила б за свій злочин
|
| Або Ланселот знову з’явиться
|
| Прийти і врятувати Гюневеру?
|
| Б’юся об заклад, що сам король сподівається, що він повернеться
|
| Чому він вибрав п’яту ранку, щоб королева спалила?
|
| Коли світ чорно-сірий, який час був би ідеальнішим
|
| Щоб Ланселот прийшов і вкрав Гюневеру?
|
| Коли світанок заповнив небо
|
| У той день, коли вона помре
|
| Далеко й близько було диво
|
| Чи спалив би король Ґуневеру?
|
| Потім раптом землю й небо ошеломив грукотливий гуркіт
|
| І раптом крізь світанок почало сипати військо
|
| І ось попереду військо, що тримає вгорі свій спис
|
| Ланселот прийшов, щоб врятувати свою дорогу Генверу
|
| На рахунок впали мертві
|
| Коли небо стало червоним
|
| Безліч людей відчували його спис
|
| Як він врятував Ґуневеру
|
| У тому світанку, в тому мороці
|
| Більше ніж любов зустріла свою загибель
|
| У блиску вмираючої свічки
|
| Настав захід сонця
|
| Генвера, Геневера
|
| У той тьмяний, скорботний рік
|
| Побачила чоловіків, яких вона найбільше дорожила
|
| Ідіть во війну за Генверу
|
| Генвера, Геневера
|
| Генвера, Геневера
|
| Побачила чоловіків, яких вона найбільше дорожила
|
| Ідіть во війну за Генверу
|
| Геневера, Генвера, Геневера |