
Дата випуску: 16.01.2014
Мова пісні: Російська мова
Незнайка(оригінал) |
Мне в последнюю дверь предпоследнего вагона, |
Это, чтобы удобнее выйти на Невском. |
Мальчик, с прической, как у Джимми Нейтрона |
Читает книгу какую-то детскую. |
Эти иллюстрации я где-то видел... |
Это же "Незнайка на Луне" Носова. |
Когда я впервые прочел эту книгу, |
У меня возникла масса вопросов: |
Почему луна, описанная в книжке |
Так напоминает все окружающее? |
Прилетят ли к нам коротышки? |
Почему у мальчиков пенис, а у девочек влагалище? |
Нет, это из "Откуда берутся дети", |
Ее я прочитал примерно в том же возрасте, |
Но речь сейчас не об этом. |
Я еду в подземном поезде |
И вспоминаю как лет двадцать назад, |
Мечтал, что коротышки прилетят и к нам, |
И всех врагов победят, |
Что мешают расти гигантским огурцам, |
И мама не будет работать до поздна, |
Отменят деньги, будем жить до ста лет, |
Когда земные коротышки к нам прилетят. |
Потом понял: мы и так на земле... |
Помощи не будет, глупая книга. |
Перестал думать про эти загоны. |
А сегодня Фигль, Мигль и Дригль |
Охотятся за мальчиком с прической Нейтрона. |
В книжке про крота и ежика |
все звери добрые и улыбаются |
Ее первой прочитал в детстве |
и тут же узнал, что так не бывает |
Из передачи в мире животных, |
где лев антилопе перегрызал шею |
Я плакал, неверя глазам своим - |
животные оказались злее |
Дроздов не предупредил, |
что в одночасье моя детская психика |
Окунется в мир боли и страха, |
мотивированного гладом насилия |
Впрочем, дело гораздо сложнее, |
когда речь идет о прямоходящих |
Вот уж где происходит все самое мерзкое |
и безумное по-настоящему |
Я хотел стать ветеринаром, |
но учиться стал на полиграфиста-технолога |
Не разочаровался в животных и людях, |
может быть лишь немного |
Но не засохнет под бепантеном |
На душе открытая рана - |
Тем улыбкам крота и ежика |
я так и не простил обмана |
(переклад) |
Мені в останні двері передостаннього вагона, |
Це щоб зручніше вийти на Невському. |
Хлопчик із зачіскою, як у Джиммі Нейтрона |
Читає книжку якусь дитячу. |
Ці ілюстрації я десь бачив... |
Це ж "Незнайка на Місяці" Носова. |
Коли я вперше прочитав цю книгу, |
У мене виникла маса запитань: |
Чому місяць, описаний у книзі |
Так нагадує все, що оточує? |
Чи прилетять до нас коротуна? |
Чому у хлопчиків пеніс, а у дівчаток піхву? |
Ні, це з "Звідки беруться діти", |
Її я прочитав приблизно в тому ж віці, |
Але зараз не про це. |
Я їду у підземному поїзді |
І згадую як років двадцять тому, |
Мріяв, що коротуни прилетять і до нас, |
І всіх ворогів переможуть, |
Що заважають рости гігантським огіркам, |
І мама не буде працювати до пізна, |
Скасують гроші, житимемо до ста років, |
Коли земні коротуни до нас прилетять. |
Потім зрозумів: ми й так на землі... |
Допомоги не буде, дурна книга. |
Перестав думати про ці загони. |
А сьогодні Фігль, Мігль та Дрігль |
Полюють за хлопчиком із зачіскою Нейтрона. |
У книзі про крота та їжачка |
всі звірі добрі та посміхаються |
Її першою прочитав у дитинстві |
і відразу дізнався, що так не буває |
З передачі у світі тварин, |
де лев антилопі перегризав шию |
Я плакав, невірячи очам своїм - |
тварини виявилися злішими |
Дроздов не попередив, |
що відразу моя дитяча психіка |
Порине у світ болю і страху, |
мотивованого гладом насильства |
Втім, справа набагато складніша, |
коли йдеться про прямоходячих |
Ось уже де відбувається все наймерзотніше |
і шалене по-справжньому |
Я хотів стати ветеринаром, |
але вчитися став на поліграфіста-технолога |
Не розчарувався у тварин та людях, |
можливо лише трохи |
Але не засохне під бепантеном |
На душі відкрита рана |
Тим усмішкам крота та їжачка |
я так і не пробачив обману |