| Ой, нічка ніченька, де ж та річенька, щоб печаль мою втопить.
|
| Ой, де ж те сонечко, що у віконечко завітало хоч на мить.
|
| А нас б’ють — ми не падаєм, а женуть — не йдемо.
|
| Про погане не згадуєм і щасливо живемо.
|
| Приспів:
|
| А ми, своїй сторінці хоч на хустинці, вріжем гопака.
|
| А ми, ми Українці! |
| Ми Українці, доля в нас така.
|
| А ми, своїй сторінці хоч на хустинці, вріжем гопака.
|
| А ми, ми Українці! |
| Ми Українці, доля в нас така.
|
| Ой, земле, земленько, як же темненько, тай не видно небокрай.
|
| Ой, літо, літонько, своїм дітонькам з неба зорі назбирай.
|
| А нас б’ють — ми не падаєм, а женуть — не йдемо.
|
| Про погане не згадуєм і щасливо живемо.
|
| Приспів:
|
| А ми, своїй сторінці хоч на хустинці, вріжем гопака.
|
| А ми, ми Українці! |
| Ми Українці, доля в нас така.
|
| А ми, своїй сторінці хоч на хустинці, вріжем гопака.
|
| А ми, ми Українці! |
| Ми Українці, доля в нас така.
|
| Ой, горе, горенько, синє моренько, розлилося до зірок.
|
| Ой, де ж, горілонька, щоб голівонька не знала сумних думок.
|
| А нас б’ють — ми ж не падаєм, а женуть — не йдемо.
|
| Рідну Землю ми радуєм і щасливо живемо!
|
| Приспів:
|
| А ми, своїй сторінці хоч на хустинці, вріжем гопака.
|
| А ми, ми Українці! |
| Ми Українці, доля в нас така.
|
| А ми, своїй сторінці хоч на хустинці, вріжем гопака.
|
| А ми, ми Українці! |
| Ми Українці, доля в нас така.
|
| А ми, своїй сторінці хоч на хустинці, вріжем гопака.
|
| Бо ми, ми Українці! |
| Ми Українці, доля в нас така.
|
| А ми, хоч на хустинці, хоч на одинці вріжем гопака.
|
| Бо ми, ми Українці! |
| Ми Українці, доля в нас така. |