| Від порога дитинства у далекі світи
|
| Пролітають птахами дні за днями, роки.
|
| Та куди б не занесли мене долі дороги —
|
| Скрізь мене зогрівала твоя — вірна любов.
|
| Вона вчила любити, найдорожче у світі -
|
| Рідну матінку-землю, вона вчила любить.
|
| Приспів:
|
| Твоя любов дає мені наснагу.
|
| Твоя любов веде в незнаний світ.
|
| Так буть вовік, Благословенна Мамо!
|
| Твоя любов вчить як у світі жить!
|
| І куди б не занесли мене долі дороги —
|
| До батьківської хати вічно кличуть мене
|
| Твої стомлені руки — такі ніжні, ласкаві;
|
| Твоя вірна, безмежна — Материнська Любов.
|
| Приспів:
|
| Твоя любов дає мені наснагу.
|
| Твоя любов веде в незнаний світ.
|
| Так буть вовік, Благословенна Мамо!
|
| Твоя любов навчила нас любить.
|
| Навчила нас любить! |