| Я в уматі, не¦ відкриваються очі
|
| Походу, знову чорна смуга
|
| Ти у віконця з сумним поглядом кажеш:
|
| «Де мій любий? |
| Сподіваюся, ти хоча би дихаєш»
|
| Поломала, вмотала, непорядок з головою
|
| Розмотала, було мало, не повернувся я додому
|
| Не пройшли колишні рани, вже запах є гнилим,
|
| Але коли повернуся, впевнений — будеш няньчитися зі мною
|
| Я все одно до тебе повернуся
|
| Нехай навіть ледь чутний пульс
|
| На тілі випалю адресу твою
|
| Щоб медики везли додому
|
| Я все одно до тебе повернуся
|
| Нехай навіть ледь чутний пульс
|
| На тілі випалю адресу твою
|
| Щоб медики везли додому
|
| Я все одно до тебе повернуся
|
| Нехай навіть ледь чутний пульс
|
| На тілі випалю адресу твою
|
| Щоб медики везли додому
|
| Так, я поклявся, що якщо буду гинути
|
| Я буду поруч, щоб ти могла мене обійняти
|
| Ах, як мило розчулювалися всі навколо,
|
| Але не зрозумієте, як важливо серця чути стукіт
|
| Поломала, вмотала, непорядок з головою
|
| Розмотала, було мало, не повернувся я додому
|
| Не пройшли колишні рани, вже запах є гнилим,
|
| Але коли повернуся, впевнений — будеш няньчитися зі мною
|
| Я все одно до тебе повернуся
|
| Нехай навіть ледь чутний пульс
|
| На тілі випалю адресу твою
|
| Щоб медики везли додому
|
| Я все одно до тебе повернуся
|
| Нехай навіть ледь чутний пульс
|
| На тілі випалю адресу твою
|
| Щоб медики везли додому
|
| Я все одно до тебе повернуся
|
| Нехай навіть ледь чутний пульс
|
| На тілі випалю адресу твою
|
| Щоб медики везли додому |