
Дата випуску: 27.03.2018
Мова пісні: Російська мова
Зима(оригінал) |
Кому ты там отдана или ходишь одна |
По пустынному пляжу, растрёпаны волоса. |
Как там наша Луна, смотрит ли на тебя; |
Бежит ли в ноги волна, свежестью моря полна?! |
А за моим окном зима… |
А за моим окном зима… |
Посмотри в глаза, те, что напротив — |
Потерять легко их, не воротишь. |
Я знаю, что такое душа заблудшая, |
И к сожалению, не всё приводит к лучшему. |
Стакан, ещё стакан, и понеслась. |
И снова эта боль откуда-то взялась. |
Поезда отходят вновь, но я не еду. |
Да и честно, мне уже не интересно! |
Нет, это как волны бьются о причал, |
Доставая из глубин эту подлую печаль. |
Видимо так надо или ещё чего… |
Мне наверно повезло, раз притягиваю зло. |
Почему не знаю, и от этого больнее. |
Может уже там, внутри, садятся батареи. |
На душе покоя нет, она устала |
От этих дешёвых копий в поисках оригинала. |
Ты — перелётная птица, тебя не удержать. |
Ты не боишься разбиться, ты просто любишь летать. |
Тебя манит тепло, мне же привычен холод. |
С тебя спадает туника, я поднимаю ворот. |
Ведь за моим окном зима. |
Ведь за моим окном зима. |
Зима! |
(переклад) |
Кому ти там віддана або ходиш одна |
По пустельному пляжі, розпатлані волосся. |
Як там наш Місяць, дивиться чи на тебе; |
Біжить в ноги хвиля, свіжістю моря повна?! |
А за моїм вікном зима… |
А за моїм вікном зима… |
Подивись у очі, ті, що навпроти |
Втратити легко їх, не повернеш. |
Я знаю, що таке душа заблукала, |
І на жаль, не все призводить до кращого. |
Склянка, ще склянка, і помчала. |
І знову цей біль звідкись узявся. |
Поїзди відходять знову, але не їду. |
Так і чесно, мені вже не цікаво! |
Ні, це як хвилі б'ються про причал, |
Дістаючи з глибин цей підлий сум. |
Мабуть так треба чи ще чогось… |
Мені, напевно, пощастило, раз притягую зло. |
Чому не знаю, і від цього болючіше. |
Може вже там, усередині, сідають батареї. |
На душі спокою немає, вона втомилася |
Від цих дешевих копій у пошуках оригіналу. |
Ти — перелітний птах, тебе не втримати. |
Ти не боїшся розбитися, ти просто любиш літати. |
Тебе манить тепло, мені звичний холод. |
З тебе спадає туніка, я піднімаю комір. |
Адже за моїм вікном зима. |
Адже за моїм вікном зима. |
Зима! |