Почало текти в наш вогонь,
|
вода капає у вогонь,
|
нема кого спокушати
|
ми не самотні в цьому,
|
ми обидва в ньому
|
вогонь, що згасає, і я невинний, і ти невинний,
|
і, можливо, це інше, а може, інше,
|
щось закінчується, воно починається.
|
Ви більше не можете заливати мокре дрова,
|
Я це знаю, і ти знаєш, що чим більше, тим більше ти спиш,
|
у нас закінчиться енергія, і я буду
|
де ми були,
|
дим, що все ще виходить, це лише прощальний доказ,
|
і голоси навколо нас завжди нагадують нам.
|
Пос.
|
Тож ми виходимо і плаваємо мокрі, у вині,
|
бо все, що має горіти, нехай горить вічно,
|
що виходить, нехай у нього ще є шанс жити,
|
ніби нічого, може наступного разу побажати більше,
|
бо те, що має горіти, нехай горить вічно, все, що згасне,
|
нехай у нього ще є шанс жити.
|
Ми обидва знаємо, що нас чекає,
|
і ніхто не знає, як з цього вибратися,
|
і ніхто не знає, як поводитися
|
і якщо я виживу або загину,
|
і якщо я повинен сміятися чи плакати,
|
і хто з нас правий,
|
Я маю мовчати або кричати
|
Я невинний, а ти невинний.
|
Пос.
|
Тож ми виходимо і плаваємо мокрі, у вині,
|
бо все, що має горіти, нехай горить вічно,
|
що виходить, нехай у нього ще є шанс жити,
|
ніби нічого, може наступного разу побажати більше,
|
бо те, що горить, нехай горить вічно, що згасне,
|
нехай у нього ще є шанс жити.
|
Тож ми виходимо і плаваємо мокрі, у вині,
|
бо все, що має горіти, нехай горить вічно,
|
що виходить, нехай у нього ще є шанс жити,
|
ніби нічого, може наступного разу побажати більше,
|
бо те, що горить, нехай горить вічно, що згасне,
|
нехай у нього ще є шанс жити. |