Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Детство , виконавця - Максим Заяц. Дата випуску: 02.03.2022
Мова пісні: Російська мова
Детство(оригінал) |
| Детство давно позади, но все же |
| Часто мы так на детей похожи: |
| Все еще учимся жить и можем |
| Верить порой в чудеса. |
| Возраст не важен по идее, |
| Мы не стареем в самом деле. |
| Лишь за неделей бежит неделя, |
| Куда - я не понял сам. |
| А нам так нужно порою назад вернуться |
| В мир без больших забот. |
| Мы словно видим сон, и нельзя проснуться, |
| Но слышим - он нас зовет. |
| Туда где выше деревья и в старом сквере |
| Виден издали наших окон свет. |
| Там ждут и вечером не закрывают двери, |
| Но нас почему-то нет... |
| Дом новый пахнет бетоном и краской. |
| Двор весь усыпан листвой как в сказке. |
| Мир непрерывно меняет маски - |
| Скоро придет зима. |
| В школе все тихо и привычно, |
| Физика - "тройка", физра - "отлично". |
| И Ленка с девятого как обычно |
| Еще позвонит сама. |
| А нам так нужно порою назад вернуться |
| В мир без больших забот. |
| Мы словно видим сон, и нельзя проснуться, |
| Но слышим - он нас зовет. |
| Туда где выше деревья и в старом сквере |
| Виден издали наших окон свет. |
| Там ждут и вечером не закрывают двери, |
| Но нас почему-то нет... |
| Стали мы старше и поняли все же, |
| Что люди и страны очень похожи, |
| Герои, злодеи, принцессы тоже |
| и просто обычный люд. |
| Дела нормально и вроде все в порядке, |
| Дом и работа, любовь в остатке. |
| Так и написано в школьной тетрадке: |
| «Взрослые часто врут». |
| А нам так нужно порою назад вернуться |
| В мир без больших забот. |
| Мы словно видим сон, и нельзя проснуться, |
| Но слышим - он нас зовет. |
| Туда где выше деревья и в старом сквере |
| Виден издали наших окон свет. |
| Там ждут и вечером не закрывают двери, |
| Но нас почему-то нет... |
| (переклад) |
| Дитинство давно позаду, але все-таки |
| Часто ми так на дітей схожі: |
| Все ще вчимося жити і можемо |
| Вірити часом у дива. |
| Вік не важливий за ідеєю, |
| Ми не старіємо насправді. |
| Лише за тижнем біжить тиждень, |
| Куди – я не зрозумів сам. |
| А нам так треба часом назад повернутися |
| Світ без великих турбот. |
| Ми ніби бачимо сон, і не можна прокинутися, |
| Але чуємо – він нас кличе. |
| Туди де вище дерева та у старому сквері |
| Видно здалеку наших вікон світло. |
| Там чекають і ввечері не зачиняють двері, |
| Але нас чомусь немає. |
| Будинок новий пахне бетоном та фарбою. |
| Двір увесь усипаний листям, як у казці. |
| Світ безперервно змінює маски - |
| Незабаром прийде зима. |
| У школі все тихо та звично, |
| Фізика - "трійка", фізра - "відмінно". |
| І Ленка з дев'ятого як завжди |
| Ще зателефонує сама. |
| А нам так треба часом назад повернутися |
| Світ без великих турбот. |
| Ми ніби бачимо сон, і не можна прокинутися, |
| Але чуємо – він нас кличе. |
| Туди де вище дерева та у старому сквері |
| Видно здалеку наших вікон світло. |
| Там чекають і ввечері не зачиняють двері, |
| Але нас чомусь немає. |
| Стали ми старші і зрозуміли все ж таки, |
| Що люди та країни дуже схожі, |
| Герої, лиходії, принцеси теж |
| і просто простий народ. |
| Справи нормально і начебто все гаразд, |
| Будинок та робота, любов у залишку. |
| Так і написано у шкільному зошиті: |
| «Дорослі часто брешуть». |
| А нам так треба часом назад повернутися |
| Світ без великих турбот. |
| Ми ніби бачимо сон, і не можна прокинутися, |
| Але чуємо – він нас кличе. |
| Туди де вище дерева та у старому сквері |
| Видно здалеку наших вікон світло. |
| Там чекають і ввечері не зачиняють двері, |
| Але нас чомусь немає. |