Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Останься, виконавця - Квашеная.
Дата випуску: 05.07.2020
Мова пісні: Російська мова
Останься(оригінал) |
Когда тёплый ветер обдувает твои щёки, |
Пыль дорог кружит в танце, |
Оседая людям в души. |
Когда плачешь лёжа, |
Слёзки заливают уши – |
Ну и славно, так устала тебя слушать. |
Я чувствую себя |
Точно как в песочнице забытая лопатка: |
Если вспомнят про меня – |
Скажут, велика потеря как у пчёлки жалко. |
Холодный песок, бродячая кошка – |
Мы с ней одинокие души: |
По городу бродят миллионы людей, |
Но кошке никто больше не нужен. |
А ночи такими холодными стали – |
Огонь внутри не греет больше. |
Квадратные окна сиянием блёклым |
Светились бы чуточку дольше. |
Однажды твоей руки прикоснувшись, |
Не в силах забыть эти искры. |
Я знала, что это надолго |
Останется в памяти мыслью. |
Останется… в памяти… мыслью… |
Завтра не встретимся снова, мы |
Подходим друг другу как нож и спина |
И ты, как вагон-ресторан в метро, – |
Постоянное непостоянство. |
Останься… |
Останься. |
Ведь |
Когда тёплый ветер обдувает твои щёки, |
Пыль дорог кружит в танце, |
Оседая людям в души. |
Когда плачешь лёжа, |
Слёзки заливают уши – |
Ну и славно… |
Ну и славно. |
Останься… |
(переклад) |
Коли теплий вітер обдуває твої щоки, |
Пил доріг кружляє в танці, |
Осідаючи людям у душі. |
Коли плачеш лежачи, |
Сльози заливають вуха |
Ну і славно, то втомилася тебе слухати. |
Я відчуваю себе |
Як у пісочниці забута лопатка: |
Якщо згадають про мене – |
Скажуть, велика втрата, як у бджілки, шкода. |
Холодний пісок, бродяча кішка |
Ми з нею самотні душі: |
Містом блукають мільйони людей, |
Але кішці ніхто більше не потрібен. |
А ночі такими холодними стали. |
Вогонь усередині не гріє більше. |
Квадратні вікна сяйвом бляклим |
Світилися б трохи довше. |
Якось твоєї руки доторкнувшись, |
Не в змозі забути ці іскри. |
Я знала, що це надовго |
Залишиться у пам'яті думкою. |
Залишиться… у пам'яті… думкою… |
Завтра не зустрінемося знову, ми |
Підходимо один одному як ніж та спина |
І ти, як вагон-ресторан у метро, – |
Постійна непостійність. |
Залишся… |
Залишся. |
Адже |
Коли теплий вітер обдуває твої щоки, |
Пил доріг кружляє в танці, |
Осідаючи людям у душі. |
Коли плачеш лежачи, |
Сльози заливають вуха |
Ну і добре… |
Ну і добре. |
Залишся… |