Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Стая, виконавця - MORPHEUS.
Дата випуску: 04.03.2021
Вікові обмеження: 18+
Мова пісні: Російська мова
Стая(оригінал) |
Тут горы пластика |
По щекам солёная река стекает |
Война как праздник там, |
Где моя прожорливая стая правит |
Тут горы пластика |
По щекам солёная река стекает |
Война как праздник там, |
Где моя прожорливая стая |
размежевав себе тропу |
распущенная стая тонет |
в собственном соку |
в бетонных джунглях как в плену |
где потребитель вечно порождает суету |
не человек, а Годзилла |
каждый новый шаг несёт одни руины |
"что будет после нас |
разве мне до этого есть дело?" |
Тут горы пластика |
По щекам солёная река стекает |
Война как праздник там, |
Где моя прожорливая стая правит |
Тут горы пластика |
По щекам солёная река стекает |
Такая тактика, разве нужен разум, |
Когда страсть к деньгам? |
тебя слепила среда |
ты просто канат |
как в строке запятая |
не ссы воротник запятнать |
когда лживая тать хочет взять |
кусок твоего рая |
как муха в гранёном стакане |
ты мечешься в клетке |
сего мироздания |
и эти купюры щебечут |
тебе тут не светит |
тебе тут не светит |
прими зверя в себе! |
(переклад) |
Тут гори пластику |
По щоках солона річка стікає |
Війна як свято там, |
Де моя ненажерлива зграя править |
Тут гори пластику |
По щоках солона річка стікає |
Війна як свято там, |
Де моя ненажерлива зграя |
розмежувавши собі стежку |
розпущена зграя тоне |
у власному соку |
у бетонних джунглях як у полоні |
де споживач вічно породжує суєту |
не людина, а Годзілла |
кожен новий крок несе одні руїни |
"що буде після нас |
хіба мені до цього є справа? |
Тут гори пластику |
По щоках солона річка стікає |
Війна як свято там, |
Де моя ненажерлива зграя править |
Тут гори пластику |
По щоках солона річка стікає |
Така тактика, хіба потрібний розум, |
Коли пристрасть до грошей? |
тебе зліпило середовище |
ти просто канат |
як у рядку кома |
не си комір заплямувати |
коли брехлива тать хоче взяти |
шматок твого раю |
як муха в гранчастій склянці |
ти кидаєшся в клітці |
цього світобудови |
і ці купюри щебечуть |
тобі тут не світить |
тобі тут не світить |
прийми звіра у собі! |