Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Трачу и порчу, виконавця - Клин-Клином.
Дата випуску: 14.12.2017
Мова пісні: Російська мова
Трачу и порчу(оригінал) |
Ведь я трачу и порчу, трачу и порчу |
Трачу и порчу, трачу, |
Но ты береги, малая, береги, малая |
Береги, малая, береги себя |
Ты знаешь, мне не нужны эти клубы |
Там веет грязью и слухи надуты |
Губы надуты, нервы сдуты |
Теперь ты понимаешь, почему я грубый, |
А ты не такая, как все, я тону в твоем космосе |
И это словно неземное притяжение |
Когда тебя нет рядом — я уже не я |
Ты верила в меня больше, чем я в себя |
Ты ждала меня с ночи до утра |
Пока я пьяный по барам, думала по бабам, |
Но будь во мне уверена |
Зачем они мне такие все типа уникальные? |
Рисованные брови — меня калят они |
А, ну, ладно, сейчас не о них |
Кстати, за окном видишь ветер стих, |
Но и без него меня к тебе несет |
Про нас знают теперь на небе все |
Тайна лишь на двоих нас с тобой спасет |
Которую когда-нибудь мы с собой унесем |
Один свет на двоих, плед на двоих |
Бред на двоих — все будем делить на двоих |
Ты мой недописанный стих — невесомость в пропасти |
И я буду с тобою, с тобою |
С тобою, я буду с тобою всегда |
И я буду с тобою, с тобою |
С тобою, я буду с тобою всегда |
Ты словно с неба награда и мне другой не надо |
Когда ты со мной рядом |
Ты можешь вылечить взглядом |
Ты словно с неба награда и мне другой не надо |
Только бы хватило тебе сил и терпения |
Ведь я трачу и порчу, трачу и порчу |
Трачу и порчу, трачу, |
Но ты береги, малая, береги, малая |
Береги, малая, береги себя |
Я знаю, ты далеко не глупая, по пустякам ты не дуешь губы, |
А отношения наши не путаны, но ты немного напугана |
Ведь все у нас так довольно быстро |
В глазах не погасить искры, |
Но я не скажу спасибо случаю |
Ведь кто умеет ждать, тот получает лучшее |
Тучи я над очагом нашим разгоню и нарисую сажей |
То, что ты мне никогда не скажешь, |
Но я уверен, время покажет |
Ну, а пока пой для меня красиво |
Перед чем устоять я не в силах |
Ведь ты своим голосом милым мои пустоты заполонила |
Черти мои в твоем омуте тонут |
То под контемп, то под дикие стоны |
Я не скажу, что голову кружишь, |
Но с тобой выпускаю зверя наружу |
Черти мои в твоем омуте тонут |
То под контемп, то под дикие стоны |
Я не скажу, что голову кружишь, |
Но с тобой выпускаю зверя наружу |
И я буду с тобою, с тобою |
С тобою, я буду с тобою всегда |
И я буду с тобою, с тобою |
С тобою, я буду с тобою всегда |
Ты словно с неба награда и мне другой не надо |
Когда ты со мной рядом |
Ты можешь вылечить взглядом |
Ты словно с неба награда и мне другой не надо |
Только бы хватило тебе сил и терпения |
Ведь я трачу и порчу, трачу и порчу |
Трачу и порчу, трачу, |
Но ты береги, малая, береги, малая |
Береги, малая, береги себя |
(переклад) |
Адже я витрачаю і псую, витрачаю і псую |
Витрачаю і псую, витрачаю, |
Але ти береги, мала, береги, мала |
Бережи, мала, бережи себе |
Ти знаєш, мені не потрібні ці клуби |
Там віє брудом і чутки надуті |
Губи надуті, нерви здуті |
Тепер ти розумієш, чому я грубий, |
А ти не така, як усі, я тону у твоїм космосі |
І це ніби неземне тяжіння |
Коли тебе немає поруч - я вже не я |
Ти вірила в мене більше, ніж я в себе |
Ти чекала мене зночі до ранку |
Поки я п'яний по барах, думала по бабах, |
Але будь у мені впевнена |
Навіщо вони мені такі типові унікальні? |
Мальовані брови — мене блякають вони |
А, ну, гаразд, зараз не о ніх |
До речі, за вікном бачиш вітер стих, |
Але і без нього мене до тебе несе |
Про нас знають тепер на небі всі |
Таємниця лише на двох нас із тобою врятує |
Яку коли-небудь ми з собою понесемо |
Одне світло на двох, плед на двох |
Маячня на двох — все ділитимемо на двох |
Ти мій недописаний вірш — невагомість у прірви |
І я буду з тобою, з тобою |
З тобою, я буду з тобою завжди |
І я буду з тобою, з тобою |
З тобою, я буду з тобою завжди |
Ти наче з неба нагорода і мені інший не треба |
Коли ти зі мною поруч |
Ти можеш вилікувати поглядом |
Ти наче з неба нагорода і мені інший не треба |
Тільки би вистачило тобі сил і терпіння |
Адже я витрачаю і псую, витрачаю і псую |
Витрачаю і псую, витрачаю, |
Але ти береги, мала, береги, мала |
Бережи, мала, бережи себе |
Я знаю, ти далеко не дурна, по дрібницях ти не дуєш губи, |
А відносини наші не плутані, але ти трохи налякана |
Адже все у нас так досить швидко |
У очах не погасити іскри, |
Але я не скажу спасибі нагоди |
Адже хто вміє чекати, той отримує найкраще |
Хмари я над осередком нашим розжену і намалюю сажею |
Те, що ти мені ніколи не скажеш, |
Але я впевнений, час покаже |
Ну, а поки співай для мене красиво |
Перед чим встояти я не в силах |
Адже ти своїм голосом милим мої порожнечі заполонила |
Риси мої у твоєму вирі тонуть |
То під контемп, то під дикі стогін |
Я не скажу, що голову кружляєш, |
Але з тобою випускаю звіра назовні |
Риси мої у твоєму вирі тонуть |
То під контемп, то під дикі стогін |
Я не скажу, що голову кружляєш, |
Але з тобою випускаю звіра назовні |
І я буду з тобою, з тобою |
З тобою, я буду з тобою завжди |
І я буду з тобою, з тобою |
З тобою, я буду з тобою завжди |
Ти наче з неба нагорода і мені інший не треба |
Коли ти зі мною поруч |
Ти можеш вилікувати поглядом |
Ти наче з неба нагорода і мені інший не треба |
Тільки би вистачило тобі сил і терпіння |
Адже я витрачаю і псую, витрачаю і псую |
Витрачаю і псую, витрачаю, |
Але ти береги, мала, береги, мала |
Бережи, мала, бережи себе |