| Я зроблю останню прогулянку цим жалюгідним самотнім коридором
|
| Я прийму останню їжу, поки мене не посадять у крісло
|
| У мене буде якийсь проповідник, якого я ніколи раніше не знав
|
| Візьміть мене за руку і скажіть, що я скоро піду з Ісусом
|
| Коли я вб’ю цього чоловіка
|
| Коли я вб’ю цього чоловіка
|
| Я встану на стенду
|
| Розкажіть їм усім, як я планував
|
| Щоб убити цього чоловіка
|
| Щоб убити цього чоловіка
|
| Суддя, яким він керуватиме
|
| І я поїду до країни не повернення
|
| Моя мати буде поруч із її тихим розумінням
|
| Мої брати будуть там із їхніми кам’яними очима судити
|
| Мій батько буде там, гадаючи, що він міг зробити, щоб змінитися
|
| Цей син, який нарешті зламався, просто протягнув руку й мусив захлинутися
|
| Коли я вб’ю цього чоловіка
|
| Коли я вб’ю цього чоловіка
|
| Я встану на стенду
|
| Розкажіть їм усім, як я планував
|
| Щоб убити цього чоловіка
|
| Щоб убити цього чоловіка
|
| Суддя, яким він керуватиме
|
| І моя душа покине цю землю
|
| Наглядач дивиться на телефон і дивиться, щоб подати сигнал
|
| Чекаємо дзвінка, про який ми обидва знаємо, що ніколи не надійде
|
| Свідки відвернуть погляд, бо моє тіло почне тремтіти
|
| Тоді я втрачу всі обмеження, коли мій дух покине цю оболонку
|
| Коли я вб’ю цього чоловіка
|
| Коли я вб’ю цього чоловіка
|
| Я встану на стенду
|
| Розкажіть їм усім, як я планував
|
| Щоб убити цього чоловіка
|
| Щоб убити цього чоловіка
|
| Суддя, яким він керуватиме
|
| І я поїду до країни не повернення |