| Ой, як би я високо піднявся на гори
|
| Якби гори були там, де ти ховаєшся
|
| Ой, як далеко я піднявся б долинами
|
| Якщо Ви прикрасили іншу сторону
|
| Як довго я ганявся за річками
|
| Від низинних морів до місць, де вони піднімаються
|
| Проти пориву благодаті, що спускається
|
| Від джерела його постачання
|
| Тому що в горах і душевний біль
|
| Ви ні більше, ні менш схильні
|
| Я б шукав і не зупинявся ні на чому
|
| Вас не так вже й важко знайти
|
| Ой славитиму Тебе на горі
|
| І я буду славити Тебе, коли гора стане на моєму шляху
|
| Ти вершина, де мої ноги
|
| Тож я все одно буду славити Тебе в долинах
|
| Не менший Бог у тіні
|
| Не менш вірний, коли ніч веде мене, як піднос
|
| (Тому що) Ти рай, де моє серце
|
| У високогір’ї та душевний біль однаково
|
| О, як далеко нижче Твоєї слави
|
| Чи Твоя доброта продовжує шлях
|
| З місця, де твої ноги відпочивають на сході сонця
|
| Туди, де Ти змиваєш минуле грішника
|
| І як би ти швидко прибіг
|
| Якби лише щоб стежити за мною всю ніч
|
| Простеж мої кроки через усі мої невдачі
|
| І проводи мене з іншого боку
|
| Бо хто міг би наважитися зійти на ту гору
|
| Той долинистий пагорб називається Голгофа
|
| Але для того, кого я називаю Добрим Пастирем
|
| Хто, як ягня, був заколений за мене
|
| Ой славитиму Тебе на горі
|
| І я буду славити Тебе, коли гора стане на моєму шляху
|
| Ти вершина, де мої ноги
|
| Тож я все одно буду славити Тебе в долинах
|
| Не менший Бог у тіні
|
| Не менш вірний, коли ніч веде мене, як піднос
|
| (Тому що) Ти рай, де моє серце
|
| У високогір’ї та душевний біль однаково
|
| Через що б я не проходив, де б я не був
|
| Твоє ім’я може зрушити гори, де б я не стояв
|
| І якщо колись я піду долиною смерті
|
| Я заспіваю крізь тіні свою пісню про як цент
|
| З найбільшої з усіх долин
|
| Приходьте на пасовища, які ми називаємо благодаттю
|
| Могутня річка, що тече вгору
|
| З глибокої, але порожньої могили
|
| Ой славитиму Тебе на горі
|
| (І) Я буду хвалити Тебе, коли гора буде на моєму дорозі
|
| Ти вершина, де мої ноги
|
| Тож я все одно буду славити Тебе в долинах
|
| Не менший Бог у тіні
|
| Не менш вірний, коли ніч веде мене, як піднос
|
| (Тому що) Ти рай, де моє серце
|
| У високогір’ї та душевний біль однаково
|
| Ти рай, де моє серце
|
| У високогір’ї та душевний біль однаково |