| Поділяючи на часточки небо,
|
| Я намагаюся знайти відповідь —
|
| Чи то був ти зі мною, чи не був.
|
| Мені скрізь бачиться твій силует.
|
| Відірватися би,
|
| Але тяжіння не уникнути.
|
| Розірвати канати треба,
|
| Але як дихати?
|
| Приспів:
|
| Після тебе в моєму серці — пустеля Сахара.
|
| Після тебе мені темно навіть удень,
|
| І стало мало земної кулі.
|
| Після тебе — такі дощі, такі пожежі!
|
| Ти десь там, знову блукаєш один,
|
| А на Марсі — ми могли б бути парою.
|
| Злочин чи випадковість?
|
| У голові моїй повний провал.
|
| За любов переступила я крайність.
|
| А ти мовчки пішов і зник.
|
| А мені побачити тебе,
|
| Хоч ненадовго, хоч трохи!
|
| Гей, чуєш, забери мене, —
|
| Я не шуткую!
|
| Приспів:
|
| Після тебе в моєму серці — пустеля Сахара.
|
| Після тебе мені темно навіть удень,
|
| І стало мало земної кулі.
|
| Після тебе — такі дощі, такі пожежі!
|
| Ти десь там, знову блукаєш один,
|
| А на Марсі — ми могли б бути парою.
|
| Після тебе, в моєму серці… ммм…
|
| Мені дуже сподобалася ваша планета,
|
| Але чекають справи і мені треба їхати.
|
| Сяду в карету, і на край світу.
|
| Мчу на ракеті у випадковий світанок.
|
| Надовго запам'ятаєш ніжні щупальці,
|
| А я запам'ятаю земні вулиці.
|
| Ми — Марсіани, не негідники,
|
| Але я відлітаю, як птахи.
|
| Щоночі
|
| Я дивлюся на Оріон.
|
| Знаю, бачиш мене,
|
| І ти в мене закоханий.
|
| Приспів:
|
| Після тебе в моєму серці — пустеля Сахара.
|
| Після тебе мені темно навіть удень,
|
| І стало мало земної кулі.
|
| Після тебе — такі дощі, такі пожежі!
|
| Ти десь там, знову блукаєш один,
|
| А на Марсі — ми могли б бути парою. |