| Ми лицарі Тарагону
|
| Ми — вершники бурі
|
| Ми боремося за своє визволення
|
| Сміливі в душі ми стоїмо
|
| Нехай воїни зберігають віру
|
| Щоб вирішити, що є гріхом, що є святим
|
| Нехай вони марширують у часі й просторі так далеко
|
| Поки залишається невинність
|
| Катайтеся на висоті
|
| Ніколи не бійтеся, що темрява наближається
|
| Підніміть знак
|
| Воно сяє яскраво, як вічний вогонь
|
| Куди б ви не йшли
|
| Куди б ти не пішов
|
| Підніміться сходами до зіркового світла
|
| У тиші бурі
|
| Кожну хвилину, кожен день
|
| Кожну секунду ми стаємо на коліна й молимося
|
| Щоб знайти місце, де сходить веселка
|
| У рай
|
| Для боротьби ми піднімаємо нашу сталь
|
| Перед боєм ми станемо на коліна
|
| Ми перепливемо землю в рай
|
| В ім’я гармонії
|
| Нехай солдатська віра міцніє
|
| Щоб вирішити, що правильно, а що ні
|
| Нехай вони летять високо в краще місце
|
| На купол людства
|
| Катайтеся на висоті
|
| Ніколи не бійтеся, що темрява наближається
|
| Підніміть знак
|
| Воно сяє яскраво, як вічний вогонь
|
| Куди б ви не йшли
|
| Куди б ти не пішов
|
| Підніміться сходами до зіркового світла
|
| У тиші бурі
|
| Кожну хвилину, кожен день
|
| Кожну секунду ми стаємо на коліна й молимося
|
| Щоб знайти місце, де сходить веселка
|
| У рай
|
| У давні часи, коли панувала тиша
|
| Над пустими полями
|
| Темрява покине безплідні землі
|
| І звільни нашу долю
|
| Ми є єдині до кінця часів
|
| Коли всі наші духи кличуть
|
| Збережіть наше життя, віддайте все
|
| Зруйнуйте свої злі стіни
|
| Куди б ви не йшли
|
| Куди б ти не пішов
|
| Підніміться сходами до зіркового світла
|
| У тиші бурі
|
| Кожну хвилину, кожен день
|
| Кожну секунду ми стаємо на коліна й молимося
|
| Щоб знайти місце, де сходить веселка
|
| У рай |