Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Emlékezz Rám, Pt. 2, виконавця - Children Of Distance.
Дата випуску: 31.03.2010
Мова пісні: Угорська
Emlékezz Rám, Pt. 2(оригінал) |
Hazudnk, ha mondanm, hogy nem tr rm a gondolat |
Hogy lesz, amikor mr csak gy hallhatod, majd a hangomat |
Ha felteszed a lemezem, hogy szljon a rmek hegye |
De ha hvni prblnl, tl kső, nem lesz aki felvegye |
gy egy kicsit megksve, itthagyom most emlkbe |
Mindazt, ami ennek kapcsn szivrgott az elmmbe |
Elvgre mr olyan rgen beloptk a flembe |
Hogy gondosan pakolgassam a szavakat az temre |
Ltezsem rtke, s elmlsom rmkpe |
Beolvadt a zenmbe, de lehet, hogy nem kne |
Mer' mrt ne, kit rdekel, minek mi a mrtke |
gyis por s hamu lesz mindegyiknk a vgre |
Ha szerencsm van, esetleg mg azt a kort is megrem |
Hogy fldi ltem tgabb sszefggseit megrtsem |
s ezt soha nem krem, de mindig remltem |
Hogy tovbb l az emlkem, a bartaim lelkben. |
Emlkezz rm, mikor fj a szl |
Emlkezz mikor minden vget r |
Nzz rm, fogd meg a kezem |
Szortsd meg btran, mg lehunyom a szemem. |
Emlkezz, mennyire szerettl |
Mennyire fjt mikor elmentl |
Nzz rm, fogd meg a kezem |
Szortsd meg btran, mg lehunyom a szemem. |
Emlkem, majd gy hagy nyomot, ha vget r az letem |
De pont azrt, hogy te is rtsd, az n emlkem ltetem |
Br bnatomban egyedl sokszor eltprengtem rajta |
Hogy tkrben az letem vajon most a ltszat eltakarja |
Vajon szmt e rm valaki, vajon lesz e kinek hinyzom |
Vajon szeretnek, majd akkor is ha nha n is hibzok |
Az idő tvlatban, majd egyszer jussak azrt eszedbe |
Remlem, hogy te is rlsz, az emlkemen merengve |
Nevemre mr nem emlkszel, egy ismeretlen folt csupn |
Csak elmosolyodsz rajta, hogy gy nztem rd oly butn |
Lehet, hogy nem szerettl, de br n lennk az egyetlen |
Kinek emlke megmarad, hiszen ezrt mindent megtettem |
Most kettesben csak n meg te, a zensz s a hallgat |
Ez rted szl, hisz emlkl, most gy dalban hallhat |
Mily szeretettel adom ezt, remlem rzed, hogy ez neked szl |
Hozzd, s ezt azrt rtam, hogy veled lesz ha elalszol. |
Emlkezz rm, mikor fj a szl |
Emlkezz mikor minden vget r |
Nzz rm, fogd meg a kezem |
Szortsd meg btran, mg lehunyom a szemem. |
Emlkezz, mennyire szerettl |
Mennyire fjt mikor elmentl |
Nzz rm, fogd meg a kezem |
Szortsd meg btran, mg lehunyom a szemem. |
Erdő mlyn ds fa lombjt, fjja mg a szl |
Egyedl csak n nem rtem, miről mit beszl |
Bnatomban forgoldom, grnyedek a fldre |
Egyszer meggrtem, szeretni foglak tged mindrkre |
De elhagytl, nincs tovbb, vge minden szpnek |
Nem maradt mr semmi, csak egy nek fel az gnek |
Mg mindig hinyzol, mindennap gondolok rd |
Minden percben fognm kezedet, cskolnm a szd |
Megtanultam szeretni, s te segtettl ebben |
Mg mindig szeretlek, nem tudom kifejezni szebben |
Mr csak ennyire vagyok kpes, mr csak ennyi telik tőlem |
Dallamok mg rejtőzm, mert mind idig fltem |
Taln utoljra mondom el mit rzek, de ez gy marad |
A hős szerelmes tvozik, most vget r a szndarab |
Szvem mlyn magam mgtt hagynm ezt a vilgot |
Csak annyit krek, emlkezz rm, s ne krdezd meg ki bntott. |
Emlkezz rm, mikor fj a szl |
Emlkezz mikor minden vget r |
Nzz rm, fogd meg a kezem |
Szortsd meg btran, mg lehunyom a szemem. |
Emlkezz, mennyire szerettl |
Mennyire fjt mikor elmentl |
Nzz rm, fogd meg a kezem |
Szortsd meg btran, mg lehunyom a szemem. |
Szavaim szvekbe furd, dalbl indthat rakta |
Mi nyomot hagy az terben, megrzi a Planta |
De ki a hallgatsom nem rti, az a beszdemet sem |
Aki nem lt a sorok mg, hogy is vrhatnm hogy megrtsen |
Ez az letem emlke, emlkeztet elmket |
Hogy mr nem vagyok itt, de nha mgis fellpek |
Csak jtszottam s kacagva stam a sromat |
Most meg a srkves a srkőre valami szvhez szlt rogat |
Bocsnat, ha most knnyes szemmel szemlled ezt |
gy az idő tvlatbl, mr minden mskpp fest |
Egyszerő ember voltam, egyszerő szavakkal |
Tele flelemmel, ja, hatalmas falakkal |
Ksznm, hogy szerettl, ksznm, hogy lhettem |
Nevem al pedig ezt a pr ksza sort vsettem |
Szlettem nyolcvan, ltem hallomig |
De vgig ember voltam, aki mindig csak lmodik. |
Emlkezz rm, mikor fj a szl |
Emlkezz mikor minden vget r |
Nzz rm, fogd meg a kezem |
Szortsd meg btran, mg lehunyom a szemem. |
Emlkezz, mennyire szerettl |
Mennyire fjt mikor elmentl |
Nzz rm, fogd meg a kezem |
Szortsd meg btran, mg lehunyom a szemem.(2x) |
(переклад) |
Ми брешемо, коли я кажу, що думка не r rm |
Як це буде, коли пан може чути лише мій голос |
Якщо ви поставите мій запис на кінчик rme |
Але якщо подзвониш, то не буде кому підняти |
Я трохи розчарований, поки що залишу це тут |
Все, що влилося мені на думку про це |
Насправді вони так довго вкрали фільм |
Щоб ретельно запакувати слова на мене |
Я був того вартий, і мені було все одно |
Це вписалося в мою музику, але могло й ні |
Не смій, кого це хвилює, чого воно вартує |
так ми всі будемо мати пил і попіл |
Якщо пощастить, я міг би налякати цей вік |
Щоб зрозуміти наведений вище контекст |
і я ніколи цього не робив, але завжди сподівався |
Щоб пам'ять моя в душі. |
Пам'ятайте, коли вам вітерець |
Пам'ятай, коли все закінчиться |
Нзз рм, візьми мене за руку |
Стисни бтран, заплющу очі. |
Згадайте, як вам це сподобалося |
Скільки тепла, коли ви йдете |
Нзз рм, візьми мене за руку |
Стисни бтран, заплющу очі. |
Я пам’ятаю це, а потім це залишає слід, коли я закінчую |
Але щоб ви зрозуміли, я це пам’ятаю |
Я думав про це багато разів у своєму житті |
Цікаво, чи охопить це зараз ситуацію |
Хтось розраховує на це, чи я повірю? |
Чи люблять вони мене, і тоді, навіть якщо ні, я теж роблю помилки |
З часом я подумаю |
Сподіваюся, ви теж споглядаєте мою пам’ять |
Ви не можете згадати моє ім'я, це невідоме місце |
Ти просто посміхаєшся мені за те, що я зробив це таким безглуздим |
Можливо, це не люблять, але ми єдині |
Чия пам’ять залишиться, бо я зробив усе, що міг |
Тепер ви вдвох просто слухаєте музику |
Воно того варте, бо пам’ятаєш, зараз це можна почути в пісні |
З якою любов’ю я даю це, сподіваюся, ви це бачите |
Принеси, і я зрозумів, що він буде з тобою, якщо ти заснеш. |
Пам'ятайте, коли вам вітерець |
Пам'ятай, коли все закінчиться |
Нзз рм, візьми мене за руку |
Стисни бтран, заплющу очі. |
Згадайте, як вам це сподобалося |
Скільки тепла, коли ви йдете |
Нзз рм, візьми мене за руку |
Стисни бтран, заплющу очі. |
Ліс млин ds деревне листя, вирощують мг винограду |
Я просто не знав, про що він говорив |
Я обертаюся в своїй ручці, присівши на землю |
Я пошкодував одного разу, я буду любити вас усіх |
Але залишившись позаду, йому більше немає кінця |
Не лишилося нічого, крім одного для г |
Mg завжди підморгує, я думаю, що щодня |
Я буду тримати твою руку кожну хвилину, |
Я навчився любити, і ти допоміг мені в цьому |
Мг я завжди люблю тебе, не можу виразити прекрасніше |
Це все, що я можу зробити, це все, що мені потрібно |
Я ховаю мелодії, бо давно літаю |
Можливо, я скажу вам, що минулого разу, але так і залишиться |
Герой закоханий, тепер кінець закінчився |
Я б залишив цей світ собі |
Треба лише зламати, пам’ятати і не питати, хто ображений. |
Пам'ятайте, коли вам вітерець |
Пам'ятай, коли все закінчиться |
Нзз рм, візьми мене за руку |
Стисни бтран, заплющу очі. |
Згадайте, як вам це сподобалося |
Скільки тепла, коли ви йдете |
Нзз рм, візьми мене за руку |
Стисни бтран, заплющу очі. |
Мої слова вриваються в уста, можна почати з пісні |
Ми залишаємо слід у просторі, збереженому Planta |
Але хто мене не слухає, той не говорить |
Кожен, хто не читав рядки mg, я можу чекати, щоб зрозуміти |
Це моя пам'ять, вона мені нагадує |
Що мене тут немає, але я встаю |
Я просто грав і сміявся зі свого хлопця |
Тепер землерийка в його серці |
Вибачте, якщо ви дивитеся на це з легкістю |
час від часу кожен mskpp малює |
Я був простою людиною з простими словами |
Тут повно речей, так, величезні стіни |
Дякую, що любиш мене, дякую, що дозволив мені |
І під своїм ім’ям я взяв цей рядок |
Мені було вісімдесят, я чув |
Але я був чоловіком, який завжди був єдиним. |
Пам'ятайте, коли вам вітерець |
Пам'ятай, коли все закінчиться |
Нзз рм, візьми мене за руку |
Стисни бтран, заплющу очі. |
Згадайте, як вам це сподобалося |
Скільки тепла, коли ви йдете |
Нзз рм, візьми мене за руку |
Стисни бтран, я закриваю очі (2x) |