| Я сиджу, у мене в кімнаті клаустрофобія
|
| Коли я спостерігаю, як стіни дихають, піддаючись жалості до себе
|
| І ці голоси не підуть
|
| У мене в руках револьвер із шістьма камерами, і всі вони заповнені
|
| Кожна куля суперечить спогляданню самогубства
|
| Я хочу померти. |
| Тож я сиджу й тримаю біблію, поки мої долоні не спітніють і не утворюються пухирі
|
| Тому що я ненавиджу свою сестру
|
| Спочатку я запалю свічку у формі сеансу
|
| І подивіться, як світло на стіні відображає всю цю дитячу занедбаність
|
| Я зводжу молоток, даю сталі торкнутися мого язика і пробувати на смак метал
|
| вперше я бачу обличчя своїх коханих
|
| Але до біса замітка, тому що, коли я роблю це, я хочу, щоб це було таємницею, і дозвольте їм
|
| відчуваю той самий біль, що відчував я, це засіб
|
| До побачення, сумні дні, я б краще проспав своє життя
|
| До побачення, розбитий серце, я знайшов свою дорогу, самогубство
|
| Я стаю на коліна й читаю молитву
|
| Кажу Богу, що я не можу впоратися з усім цим тиском
|
| Я хочу підняти це туди
|
| Чому я маю хотіти жити? |
| Коли моя мати приставала до мене перед моїм
|
| вітчим
|
| Вона мене побила, а він мене роздяг
|
| Він забрав мою мужність до того, як я став чоловіком, тож тепер я сиджу тут у 16 лет із цією зброєю
|
| у моїй руці
|
| Смерть є єдиний вихід, убивство самого себе покаже їм все, що є
|
| вихід
|
| Я плачу за душею
|
| Депресія вплинула на кожне мого існування, тож коли я думаю про це
|
| приниження, я не можу дихати
|
| Настав час виходити
|
| Тому що я пішов, щоб показати, що ти зробив, за те, що мучив мене в дитинстві, ти мене виховав,
|
| тепер подивіться, що я робив
|
| До побачення, сумні дні, я б краще проспав своє життя
|
| До побачення, розбитий серце, я знайшов свою дорогу, самогубство
|
| Я не хочу вмирати, я хочу знову дихати, я не хочу говорити…
|
| До побачення, сумні дні, я б краще проспав своє життя
|
| До побачення, розбитий серце, я знайшов свою дорогу, самогубство
|
| Моя душа вислизає, я не хочу йти, не таким чином |