| Темно на землі, знищено усе.
|
| Місяць на човні світло нам несе.
|
| І моїх думок загубилась ціль.
|
| Кров наче струмок, відчуваю біль.
|
| Загубив себе, загублю і вас.
|
| Так, ця біль мене, потрібен тільки час…
|
| Загадкова гра, дізнаєшся сьогодні.
|
| Правил в ній нема — безодня…
|
| Втікай від цієї безодні!
|
| Не розумієш цього буття.
|
| Але знай, вона жива сьогодні,
|
| А вже завтра нове життя!
|
| Намагаюсь я щось собі зробити,
|
| Щоб у світі цьому стало краще жити.
|
| І щоб мої сни були прозорі,
|
| Зараз навпаки — вони всі хворі,
|
| Обійми мене та не відпускай,
|
| Відведи туди, де насправді рай.
|
| Не зважай на дивні відчуття —
|
| Нам усім необхідне, каяття…
|
| Дякую усім, хто мене почув
|
| І мої думки душою відчув.
|
| Безперечно час не стоїть на місті
|
| І чекати досить — прірва в місті.
|
| Темно на землі, знищено усе.
|
| Місяць на човні світло нам несе.
|
| Загадкова гра, дізнаєшся сьогодні.
|
| Правил в ній нема — безодня. |