Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Lost Kids , виконавця - WLVS. Пісня з альбому Дорога до вечности, у жанрі ХардкорДата випуску: 19.04.2020
Лейбл звукозапису: Свет и Тени
Мова пісні: Російська мова
Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Lost Kids , виконавця - WLVS. Пісня з альбому Дорога до вечности, у жанрі ХардкорLost Kids(оригінал) |
| Не снова - вновь |
| Сквозь зубы кровь, |
| Сквозь кашель сплёвывая ночь, |
| Утро - сожмёт точь в точь тиски. |
| Давно ли не пьянят стихи? |
| Где конфетти беспечный град, |
| Ветра теплее одеял? |
| Где взгляд, что тысячью карат |
| Среди стеклянных глаз сиял? |
| Всем, кто видит мир, как есть - насквозь, |
| Кто с этим миром врозь и вопреки, |
| Ведь там в груди мотор, |
| Ему приказ молчать - не приговор остыть. |
| Я, как и ты, боюсь, но выбираю жить. |
| Я выбираю жить, а не выживать |
| И в косы заплетать неугомонный ветер. |
| Я верю - нам никто не запретит мечтать, |
| Ведь мы с тобой внутри всё еще просто дети, |
| Затерянные где-то в переходах метро, |
| Между эпох, |
| В чьих то песнях между строк, |
| Забытые на задних сиденьях машин. |
| Нас на растерзание одного за одним |
| Отдали чужим городам, |
| Передозам, запоям, |
| Пламени дней языкам. |
| Пусть как еретикам полыхать нам огнём, |
| Пусть в конце как и всем вам кормить чернозём, |
| Но сейчас мы выбираем жить. |
| (переклад) |
| Не знову – знову |
| Крізь зуби кров, |
| Крізь кашель спльовуючи ніч, |
| Ранок - стисне точнісінько лещата. |
| Чи давно не п'яні вірші? |
| Де конфетті безтурботний град, |
| Вітра тепліше за ковдру? |
| Де погляд, що тисячею карат |
| Серед скляних очей сяяв? |
| Всім, хто бачить світ, як є - наскрізь, |
| Хто з цим світом нарізно та всупереч, |
| Адже там у грудях мотор, |
| Йому наказ мовчати – не вирок охолонути. |
| Я, як і ти, боюсь, але вибираю жити. |
| Я вибираю жити, а не виживати |
| І в коси заплітати невгамовний вітер. |
| Я вірю – нам ніхто не заборонить мріяти, |
| Адже ми з тобою всередині все ще просто діти, |
| Загублені десь у переходах метро, |
| Між епох, |
| У чиїхось піснях між рядками, |
| Забуті на задніх сидіннях машин. |
| Нас на розтерзання одного за одним |
| Віддали чужим містам, |
| Передозам, запоям, |
| Полум'я днів мов. |
| Хай як єретикам палахкотіти нам вогнем, |
| Нехай наприкінці як і всім вам годувати чорнозем, |
| Але зараз ми вибираємо жити. |