Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Lost Kids, виконавця - WLVS. Пісня з альбому Дорога до вечности, у жанрі Хардкор
Дата випуску: 19.04.2020
Лейбл звукозапису: Свет и Тени
Мова пісні: Російська мова
Lost Kids(оригінал) |
Не снова - вновь |
Сквозь зубы кровь, |
Сквозь кашель сплёвывая ночь, |
Утро - сожмёт точь в точь тиски. |
Давно ли не пьянят стихи? |
Где конфетти беспечный град, |
Ветра теплее одеял? |
Где взгляд, что тысячью карат |
Среди стеклянных глаз сиял? |
Всем, кто видит мир, как есть - насквозь, |
Кто с этим миром врозь и вопреки, |
Ведь там в груди мотор, |
Ему приказ молчать - не приговор остыть. |
Я, как и ты, боюсь, но выбираю жить. |
Я выбираю жить, а не выживать |
И в косы заплетать неугомонный ветер. |
Я верю - нам никто не запретит мечтать, |
Ведь мы с тобой внутри всё еще просто дети, |
Затерянные где-то в переходах метро, |
Между эпох, |
В чьих то песнях между строк, |
Забытые на задних сиденьях машин. |
Нас на растерзание одного за одним |
Отдали чужим городам, |
Передозам, запоям, |
Пламени дней языкам. |
Пусть как еретикам полыхать нам огнём, |
Пусть в конце как и всем вам кормить чернозём, |
Но сейчас мы выбираем жить. |
(переклад) |
Не знову – знову |
Крізь зуби кров, |
Крізь кашель спльовуючи ніч, |
Ранок - стисне точнісінько лещата. |
Чи давно не п'яні вірші? |
Де конфетті безтурботний град, |
Вітра тепліше за ковдру? |
Де погляд, що тисячею карат |
Серед скляних очей сяяв? |
Всім, хто бачить світ, як є - наскрізь, |
Хто з цим світом нарізно та всупереч, |
Адже там у грудях мотор, |
Йому наказ мовчати – не вирок охолонути. |
Я, як і ти, боюсь, але вибираю жити. |
Я вибираю жити, а не виживати |
І в коси заплітати невгамовний вітер. |
Я вірю – нам ніхто не заборонить мріяти, |
Адже ми з тобою всередині все ще просто діти, |
Загублені десь у переходах метро, |
Між епох, |
У чиїхось піснях між рядками, |
Забуті на задніх сидіннях машин. |
Нас на розтерзання одного за одним |
Віддали чужим містам, |
Передозам, запоям, |
Полум'я днів мов. |
Хай як єретикам палахкотіти нам вогнем, |
Нехай наприкінці як і всім вам годувати чорнозем, |
Але зараз ми вибираємо жити. |