| Ветер молил о пощаде, когда наши крылья впивались в прозрачную спину.
| Вітер благав про пощаду, коли наші крила впивалися в прозору спину.
|
| Вечер был тих и печален, усыпанный пылью и пеплом, испачканный глиной.
| Вечір був тихий і засмучений, посипаний пилом і попелом, забруднений глиною.
|
| Перья кружили и в медленном вальсе сбивали огни.
| Пір'я кружляло і в повільному вальсі збивали вогні.
|
| Двери закрыли и окна закрыли — мы в мире одни.
| Двері зачинили і вікна зачинили — ми в світі одні.
|
| Это только кажется мне.
| Це тільки здається мені.
|
| Будто мы вдвоем на луне,
| Ніби ми вдвох на місяці,
|
| Будто мы салились с луны,
| Мовби ми зілилися з місяця,
|
| Будто мы как боги пьяны.
| Ніби ми, як боги п'яні.
|
| Это только кажется мне.
| Це тільки здається мені.
|
| Будто мы купались в вине,
| Ніби ми купалися у вині,
|
| Будто сами стали вином,
| Начебто самі стали вином,
|
| Будто все слова об одном —
| Наче всі слова про одного—
|
| О тебе и мне…
| Про тебе і мене…
|
| Ты задевала верхушки деревьев, а я сосчитал фонари и антенны.
| Ти зачіпала верхівки дерев, а я порахував ліхтарі та антени.
|
| Видно к дождю было наше паденье, по нам горько плакали желтые стены.
| Видно до дощу було наше падіння, по нах гірко плакали жовті стіни.
|
| И санитары расставили сети и вежливо ждут.
| І санітари розставили сіті і ввічливо чекають.
|
| А мы так легки и игривы как дети, и нас не найдут.
| А ми так легкі і грайливі як діти, і нас не найдуть.
|
| Это только кажется мне.
| Це тільки здається мені.
|
| Будто мы вдвоем на луне,
| Ніби ми вдвох на місяці,
|
| Будто мы салились с луны,
| Мовби ми зілилися з місяця,
|
| Будто мы как боги пьяны.
| Ніби ми, як боги п'яні.
|
| Это только кажется мне.
| Це тільки здається мені.
|
| Будто мы купались в вине,
| Ніби ми купалися у вині,
|
| Будто сами стали вином,
| Начебто самі стали вином,
|
| Будто все слова об одном —
| Наче всі слова про одного—
|
| О тебе и мне… | Про тебе і мене… |