| Тож, дитино, проведіть пальцями по моєму обличчю
|
| І дивись, як я обвертаюся й відходжу
|
| (Дивись, як я повертаюся й піду геть)
|
| І всі ті часи ти завжди бив мене
|
| Але тепер я лежу у ліжку й скреготу зубами
|
| (Зараз я лежу у ліжку і скреготу зубами)
|
| Тому що, зрештою, вона ніколи не дізнається
|
| Б’юся об заклад, що при кожній нашій зустрічі
|
| Що з цього вийде щось очевидне
|
| (З цього вийде щось очевидне)
|
| Тому що ми п’ємо напої, а потім відступаємо
|
| А потім ми розмовляємо, поки не засинаємо
|
| Тому що, зрештою, вона ніколи не дізнається
|
| Хто освітлює небеса
|
| Приходь додому
|
| І коли ти впадеш, не відчувай себе самотнім
|
| Бо я встану встану для тебе
|
| І, можливо, я привид, і мені цікаво
|
| Ви мене чуєте?
|
| Бачиш мене?
|
| Тому що це може бути кінцем
|
| І я сподіваюся, що ти все ще відчуваєш мене Будь ласка, не залишай мене Тож мила, проведіть пальцями по моєму обличчю
|
| І дивись, як я обвертаюся й відходжу
|
| Тому що ми п’ємо напої, а потім відступаємо
|
| А потім ми розмовляємо, поки не засинаємо
|
| І, можливо, я привид, і мені цікаво
|
| Ви мене чуєте?
|
| Бачиш мене?
|
| Тому що це може бути кінцем
|
| І я сподіваюся, що ви все ще відчуваєте мене Будь ласка, не залишайте мене
|
| (І я встану встану для тебе)
|
| Можливо, я привид
|
| І, можливо, я привид, і мені цікаво
|
| Ви мене чуєте?
|
| Бачиш мене?
|
| Тому що це може бути кінцем
|
| І я сподіваюся, що ви все ще відчуваєте мене Будь ласка, не залишайте мене |