Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Узник, виконавця - РАКАМАКАФОНСКИЙ. Пісня з альбому пЕРвый, у жанрі Русская поп-музыкаУзник(оригінал) |
| 10 лет взаперти. |
| Я закованный, брошенный гнить в этой пыльной темнице. |
| а всего то кретин, всем словам вопреки. |
| Пожелал дочки мэра добиться! |
| Мне твой запах волос, тёплый ветер принёс, |
| Мы хотели летать словно птицы! |
| Но высок был тариф, и теперь я старик, |
| хоть и возраст не больше чем тридцать. |
| Обреченный судьбой, я не чувствую боль, |
| года три как закончились слезы… |
| Весь заполнен тобой, |
| Каждый день в голове на повторе твой облик серьезно! |
| Ты пошла до конца, |
| против воли отца в мои полные страсти обьятия. |
| Только бедный пацан, |
| Кроме розовых слов и надежд разве мог что-то дать ей? |
| Припев: |
| Ну и где же ты теперь Изабелла? |
| Мне к тебе закрыта дверь волей мэра. |
| Но я выберусь поверь, как из клетки дикий зверь, |
| и ты будешь вновь моей, Изабелла. |
| Когда летящую звезду погасят бесполезные желания, |
| Я выбью двери в новый мир, мы сблизимся телами. |
| И бросим в пламя все калЕндари, и мигом позабудем. |
| Дни разлуки, милая, что плен дарил… |
| Но нас не выдумал Бальзак, хоть я был за, |
| И люди ждали хэппи-энд как на душу бальзам! |
| Но тот простой пацан, что подарил мне жизнь, |
| Где-то в душе хотел так сам, себе сказать: «Держись!» |
| Когда реальность бьет и хочется от мира скрыться, |
| Где-то внутри тебя томится этот пленный рыцарь. |
| Будет сидеть он или сделает до двери шаг, |
| И вновь найдет свою мечту только тебе решать! |
| Припев — 2 раза. |
| (переклад) |
| 10 років під замком. |
| Я закутий, кинутий гнити в цій курній темниці. |
| а всього то кретин, усім словам всупереч. |
| Побажав доньки мера досягти! |
| Мені твій запах волосся, теплий вітер приніс, |
| Ми хотіли літати немов птахи! |
| Але високий був тариф,і тепер я старий, |
| хоч і вік не більше ніж тридцять. |
| Приречений долею, я не відчуваю біль, |
| роки три як скінчилися сльози… |
| Весь наповнений тобою, |
| Щодня в голові на повторі твій вигляд серйозно! |
| Ти пішла до кінця, |
| проти волі батька в мої повні пристрасті обійми. |
| Тільки бідний пацан, |
| Окрім рожевих слів і надій хіба міг щось дати їй? |
| Приспів: |
| Ну і де ти тепер Ізабелла? |
| Мені до тебе зачинені двері волею мера. |
| Але я виберусь повір, як із клітини дикий звір, |
| і ти будеш знову моєю, Ізабелло. |
| Коли зірку, що летить, погасять марні бажання, |
| Я виб'ю двері в новий світ, ми зблизимося тілами. |
| І кинемо в полум'я всі календарі, і миттю забудемо. |
| Дні розлуки, люба, що полон дарував. |
| Але нас не вигадав Бальзак, хоч я був за, |
| І люди чекали хепі-енд як на душу бальзам! |
| Але той простий пацан, що подарував мені життя, |
| Десь у душі хотів так сам, собі сказати: «Тримайся!» |
| Коли реальність б'є і хочеться від світу сховатися, |
| Десь усередині тебе нудиться цей полонений лицар. |
| Сидітиме він або зробить до двері крок, |
| І знову знайде свою мрію тільки тобі вирішувати! |
| Приспів - 2 рази. |