Переклад тексту пісні Без выхода - Palaraga

Без выхода (оригінал)

куплет 1
Льдом на всей планете луч холодного света
Тень бросает солнце на тебя из облаков
Бродишь здесь одна ты от заката до рассвета
Ищешь всё тепла ты между серых ледников
Снова ты на скалы для сомнительных полётов
Руки в кровь срывая, продолжаешь вверх идти
Прыгаешь с обрыва вниз, не сказав ни слова
В землю зарываешься, в надежде зацвести
Белыми кристалами зажатыми в ладонях
С болью не боротся и минуты пробивать
Спряталась от мира ты в покинутых покоях
В день когда решила ты себя уничтожать
Чёрною волною всё бесследно накрывает
В вязкой темноте не состоящей из мечты
Образы по атому сознанье загружает
И вот поёшь для ангелов, в потоках кислоты
куплет2
Трав приправы с ядами, политые дождями
Дышишь паром зелени, прозрачнее росы
Разум бросит прошлое, забытое друзьями
Только слышишь телом ты, тягучие басы
Вялою походкою, скользя не без причины
Ноги заплетаются, в сплетеньях паутин
Взгляд пустой в тумане, погружается в пучину
Сил хватает чтобы только, знать куда ползти
Ватною рукою, проведя по измерениям
Бред из всяких слов, ты попытаешся нести
В гамме без цветов ты, прикасаешься к затменью
Мир в руках игрушечный, пытаешься спасти
Уши слов не слышат и глаза твои закрыты
Ты глупою улыбкой, ответишь на мой крик
Мысли, словно пляжный след на песке, размыты,
Слёзы на лице твоём и злоба на других
припев:
Ты осталась одна, ты забыла где выход
Ты вдыхаешь огонь, но не делаешь выдох
Капель мокрых дождя, ты руками коснулась
Ты лежишь на траве, твоё сердце проснулось
слова: Сергей Пришвин

(переклад)

куплет 1
Льодом на всій планеті промінь холодного світла
Тінь кидає сонце на тебе з хмар
Бродиш тут одна ти від заходу до світанку
Шукаєш все тепла ти між сірих льодовиків
Знову ти на скелі для сумнівних польотів
Руки в кров зриваючи, продовжуєш вгору йти
Стрибаєш з обриву вниз, не сказавши жодного слова
У землю зариваєшся, надії зацвісти
Білими кристалами затиснутими в долонях
З болю не бороться і хвилі пробивати
Сховалась від світу ти в покинутих покоях
У день коли вирішила ти себе знищувати
Чорною хвилею все безслідно накриває
У в'язкій темряві, що не складається з мрії
Образи по тому свідомість завантажує
І ось співаєш для ангелів, у потоках кислоти
куплет2
Трав приправи з отрутами, политі дощами
Дихаєш парою зелені, прозоріше за росу
Розум кине минуле, забуте друзями
Тільки чуєш тілом ти, тягучі баси
Млявою ходою, ковзаючи не без причини
Ноги заплітаються, в плітках павутин
Погляд порожній у тумані, занурюється в безодню
Сил вистачає аби тільки, знати куди повзти
Ватною рукою, провівши за вимірами
Маячня з всяких слів, ти спробуєш нести
У гамі без квітів ти, торкаєшся до затемнення
Світ у руках іграшковий, намагаєшся врятувати
Вуха слів не чують і очі твої закриті
Ти дурною усмішкою, відповиш на мій крик
Думки, як пляжний слід на піску, розмиті,
Сльози на твоєму обличчі і злість на інших
Приспів:
Ти залишилася одна, ти забула де вихід
Ти вдихаєш вогонь, але не робиш видих
Краплі мокрого дощу, ти руками торкнулася
Ти лежить на траві, твоє серце прокинулося
слова: Сергій Пришвін