| Падав безжалісно град, била блискавиця.
|
| Гріла під серцем вовчат молода вовчиця.
|
| Знає про вірну любов лісове озерце.
|
| Плаче нічної пори одиноке серце!
|
| Приспів:
|
| Зорі прозорі вгорі: «Вам спиться чи не спиться?»
|
| Вила на місяць новий молода вовчиця.
|
| Вірила: там, угорі, хтось її почує.
|
| Як її пахне любов, знову не відчує.
|
| Зграю тримала в зубах степова цариця.
|
| Вічно нагонила страх удова-вовчиця.
|
| В небі з’явилося знов місяця люстерце.
|
| Баче свою там любов одиноке серце.
|
| Приспів:
|
| Зорі прозорі вгорі: «Вам спиться чи не спиться?»
|
| Вила на місяць новий молода вовчиця.
|
| Вірила: там, угорі, хтось її почує.
|
| Як її пахне любов, знову не відчує.
|
| Зорі прозорі вгорі: «Вам спиться чи не спиться?»
|
| Вила на місяць новий молода вовчиця.
|
| Вірила: там, угорі, хтось її почує.
|
| Як її пахне любов, знову не відчує. |