Переклад тексту пісні Смородина - Марк Винокуров

Смородина (оригінал)

Пригорюнилась трава, наклонилась до земли,
И куда то до тепла, улетели журавли,
Закручинился в дали месяц молодой,
Разбросав лучи свои, за серебряной рекой.
В малахитовых полях, васильки раняют мёд,
И о чём то на ветвях, грустно соловьи поют,
Разгулялсяозорной, ветер гуслями звеня,
Но с собой как прежде вновь, он не позовёт меня.
На губах смородина, чёрная горчит,
И всё ладно вроде бы, а душа болит,
В дали бирюзовые не подняться мне,
Знать грехи тяжёлые, держат на земле.
У дороги бьёт родник, с горькой, мёртвою водой,
Ну, а мне бы хоть на миг, отыскать глоток живой,
В монастырь бы с ней пошёл, у иконы освятил,
Да смородины потом, каждый листик окропил.
На губах смородина, чёрная горчит,
И всё ладно вроде бы, а душа болит,
В дали бирюзовые не подняться мне,
Знать грехи тяжёлые, держат на земле.
На губах смородина, чёрная горчит,
И всё ладно вроде бы, а душа болит,
В дали бирюзовые не подняться мне,
Знать грехи тяжёлые, держат на земле,
В дали бирюзовые не подняться мне,
Знать грехи тяжёлые, держат на земле.

(переклад)

Пригорюнилася трава, нахилилася до землі,
І куди то до тепла, полетіли журавлі,
Закручився в дали місяць молодий,
Розкидавши свої промені, за срібною річкою.
У малохитових полях, волошки пораняють мед,
І що що то на гілках, сумно солов'ї співають,
Розгулявся бешкетною, вітер гуслями брязкаючи,
Але з собою як раніше знову, він не покличе мене.
На губах смородина, чорна гірчить,
І все добре ніби би, а душа болить,
Далі бірюзові не піднятися мені,
Знати гріхи важкі, тримають на землі.
У дороги б'є джерело, з гіркою, мертвою водою,
Ну, а мені би хоч на миг, відшукати ковток живий,
У монастир би з ним пішов, у ікони освятив,
Так смородини потім, кожен листок окропив.
На губах смородина, чорна гірчить,
І все добре ніби би, а душа болить,
Далі бірюзові не піднятися мені,
Знати гріхи важкі, тримають на землі.
На губах смородина, чорна гірчить,
І все добре ніби би, а душа болить,
Далі бірюзові не піднятися мені,
Знати гріхи важкі, тримають на землі,
Далі бірюзові не піднятися мені,
Знати гріхи важкі, тримають на землі.