| Бачу не в сні образ Її,
|
| Відчуваю уста і все більше
|
| кохаю Її.
|
| Яскраві дні вже чомусь не такі
|
| Стало темним проміння
|
| І сонця щось не видно мені.
|
| Камінь сіріє
|
| Обрис темніє…
|
| Я хотів пройти крізь все до Неї
|
| І я хотів схилить небеса до землі,
|
| Та сутінки ховають враз від мене Її.
|
| Я хотів бачити лиш Її,
|
| І я хотів все віддати, що маю,
|
| Та смак її ночі кличе в сон, закрива очі мені…
|
| Хилить із ніг. |
| я більш не міг
|
| Залишити, піднести, плекати все,
|
| що в собі зберіг.
|
| Тепла рука гріє мої уста.
|
| Подивитись ще раз в її очі, а потім —
|
| завмерти враз
|
| Це все, чого хотів
|
| Й стрибнуть у вир років…
|
| Все далі від Неї - все більше кохаю Її…
|
| Я хотів пройти крізь все до Неї
|
| І я хотів схилить небеса до землі,
|
| Та сутінки ховають враз від мене Її.
|
| Я хотів бачити лиш Її,
|
| І я хотів все віддати, що маю,
|
| Та смак її ночі кличе в сон, закрива очі мені…
|
| Та смак її цілунку кличе в ніч і каже вмерти мені. |